Україна розгорнула допомогу країнам Близького Сходу у протидії іранським дронам типу “Шахед”, використовуючи власний бойовий досвід, технології та команди фахівців. Станом на 20 березня 2026 року в регіоні, за словами Володимира Зеленського, уже працюють 228 українських спеціалістів.
Що саме заявила Україна
У зверненні до парламенту Великої Британії 17 березня 2026 року президент Володимир Зеленський заявив, що в регіоні вже перебуває 201 українець, а ще 34 готові до відправлення. Йшлося про військових експертів, які знають, як захищатися від “Шахедів”.
Через кілька днів цифра була уточнена. Станом на 20 березня Зеленський повідомив уже про 228 спеціалістів, які працюють у регіоні. Саме ця цифра є найсвіжішою з усіх озвучених публічно.
Українська сторона також пов’язує цю співпрацю з ширшою ідеєю безпекового та технологічного партнерства, у межах якого Україна пропонує союзникам власний досвід перехоплення ударних дронів.
У яких країнах працюють українські фахівці
За останніми публічними даними, українські команди працюють в Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Катарі, Кувейті та Йорданії.
У першій публічній версії переліку згадувалися Емірати, Катар, Саудівська Аравія та підготовка до розгортання в Кувейті. Пізніше до списку додали Йорданію.
Окремо повідомлялося, що українська допомога була пов’язана і з питанням захисту американських військових баз у Йорданії.
Що саме вони роблять
Найкраще підтверджена публічно роль українських фахівців — це експертна, консультативна та технічна допомога. Йдеться про оцінку загроз, побудову системи захисту, рекомендації щодо того, як має працювати оборона від дронів, а також про розгортання і розширення захисту критичної інфраструктури.
Повідомлялося також про використання українських підходів до перехоплення безпілотників та про інтерес партнерів до українських технологій. Водночас у відкритих джерелах немає достатньо конкретних публічних деталей, щоб однозначно стверджувати, що українці безпосередньо ведуть бойову роботу у всіх країнах перебування.
Сам Зеленський окремо наголошував, що це не означає участі України у війні проти Ірану. Тому коректніше описувати цю діяльність як експорт бойового досвіду, технологій, команд експертів та рішень для перехоплення дронів.
Окремо повідомлялося, що Україна направляла не лише команду фахівців, а й дрони-перехоплювачі для допомоги у захисті американських баз у Йорданії. Для інших країн регіону публічно більше підтверджені консультації, обмін досвідом і обговорення закупівлі українських рішень.
Як змінювалася публічна інформація
На початку березня 2026 року почали з’являтися повідомлення про переговори України з країнами Перської затоки щодо допомоги у протидії іранським дронам. Згодом з’явилася інформація про інтерес до українських дронів-перехоплювачів, навчання та технологій виявлення і глушіння.
9 березня повідомлялося, що Україна вже відправила дрони-перехоплювачі та команду експертів для допомоги у захисті баз у Йорданії. 15 березня Зеленський підкреслив, що Україна хоче отримати в обмін фінансування і технології, але не бере участі в операціях як сторона війни.
17 березня у виступі перед британськими парламентарями він публічно назвав цифру 201 фахівець у регіоні та ще 34 готових до відправлення. А 20 березня прозвучало оновлення — уже 228 спеціалістів, які працюють у п’яти країнах.
Чому Україна робить ставку на дешеве перехоплення
Одна з головних ідей, яку просуває Київ, полягає в тому, що “Шахеди” можна збивати значно дешевшими засобами, ніж класичними дорогими ракетами ППО. Зеленський публічно порівнював вартість самого “Шахеда” приблизно у 50 тисяч доларів із вартістю окремих західних ракет-перехоплювачів, які можуть коштувати до кількох мільйонів доларів.
Українська сторона стверджує, що один “Шахед” можна знищити двома або трьома малими дронами-перехоплювачами із сумарною вартістю менше 10 тисяч доларів. Ця логіка зробила українські рішення особливо привабливими для країн, які шукають дешевший спосіб захисту від масованих атак безпілотників.
Водночас така модель ефективна не лише завдяки ціні самих перехоплювачів. Вона потребує системи виявлення, управління, підготовки операторів і відпрацьованої тактики. Саме тому Україна пропонує не лише окремий продукт, а цілий практичний досвід побудови оборони від таких атак.
Контекст
Україна стала країною, яка в реальних бойових умовах масово зіткнулася з “Шахедами” та змушена була швидко шукати способи їх виявлення, супроводу і перехоплення. У результаті за роки війни накопичився досвід, який тепер викликає інтерес за межами Європи.
Для країн Близького Сходу ця тема є особливо чутливою через іранський фактор та загрозу ударних безпілотників по військових об’єктах і критичній інфраструктурі. Саме тому українські напрацювання в галузі протидії дронам почали перетворюватися на окремий елемент міжнародної безпекової співпраці.
Для самої України це не лише політичний жест або союзницька допомога. Це також спроба конвертувати власний бойовий досвід у технологічну, дипломатичну та економічну перевагу, отримуючи натомість фінансування, нові домовленості і доступ до ширшого ринку оборонних рішень.
Україна фактично перетворює власний досвід війни з “Шахедами” на експортну безпекову компетенцію, яку вже використовують держави Близького Сходу.