Сергій Бескрестнов оприлюднив карту територій України, яким загрожують російські реактивні «Шахеди» з онлайн-керуванням. У позначеній зоні оператори противника можуть спрямовувати безпілотники на невеликі нерухомі та рухомі цілі, тому власників підприємств, складів і АЗС закликали не ігнорувати повітряні тривоги.
Які міста опинилися в зоні ризику
Радник президента України з питань розвитку оборонних технологій, колишній радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш, оприлюднив карту можливої зони застосування реактивних «Шахедів» з онлайн-керуванням. Території, де російські оператори потенційно можуть контролювати політ ударних безпілотників, на карті позначені червоним кольором.
До зони ризику повністю або частково потрапляють Київ, Полтава, Дніпро, Кривий Ріг та Одеса. Небезпека також стосується міст, розташованих ближче до лінії бойового зіткнення та російського кордону, зокрема Чернігова, Сум, Харкова, Запоріжжя і Миколаєва.
Карта не означає, що атака обов’язково відбудеться на всій позначеній території. Вона показує орієнтовну зону, в межах якої противник за наявності необхідного зв’язку може спрямовувати безпілотник безпосередньо на вибраний об’єкт.
«Усе, що позначено червоною зоною, потрапляє до зони потенційної атаки “Шахедів” з онлайн-керуванням. У цій зоні “Шахед” може атакувати як рухомі, так і нерухомі цілі», — повідомив Сергій Бескрестнов.
Як працює онлайн-керування безпілотниками
Звичайні ударні безпілотники переважно летять за заздалегідь прокладеним маршрутом і заданими координатами. Наявність онлайн-керування дає російському оператору можливість отримувати інформацію під час польоту, змінювати маршрут та коригувати напрямок атаки залежно від ситуації.
За словами Бескрестнова, дальність такого керування поки що обмежена технологічними особливостями обладнання та каналів зв’язку. Саме тому зона потенційного застосування керованих дронів не охоплює всю Україну, однак уже простягається на значну частину північних, східних, центральних і південних регіонів.
Водночас технології противника можуть удосконалюватися. Тому оприлюднену карту варто сприймати як оцінку актуальної загрози, а не як постійно встановлену межу можливостей російських окупантів.
Чому керовані «Шахеди» небезпечніші
Головна небезпека онлайн-керування полягає в тому, що оператор може обрати конкретну ціль уже під час наближення безпілотника. Це дає змогу атакувати не лише великі стаціонарні об’єкти із заздалегідь відомими координатами, а й невеликі споруди, техніку або транспорт, який рухається.
Реактивна модифікація також може мати більшу швидкість порівняно зі звичайними ударними БпЛА. Через це в українських захисників і цивільного населення залишається менше часу для реагування після виявлення цілі та оголошення повітряної тривоги.
Онлайн-керування не робить безпілотник невразливим для української протиповітряної оборони. Проте воно розширює можливості противника щодо розвідки, вибору маршруту та наведення, що вимагає адаптації засобів виявлення і перехоплення.
До чого закликали власників підприємств
Сергій Бескрестнов окремо звернувся до власників складів, автозаправних станцій, виробничих підприємств та інших потенційно вразливих об’єктів. Він закликав враховувати нову загрозу під час організації роботи та не розраховувати на те, що невеликий розмір об’єкта захистить його від прицільної атаки.
«Власники складів, АЗС, підприємств тощо повинні бути готовими до можливих ударів. Звертайте увагу на сигнали тривоги, будуйте укриття для людей. Червона зона — це зона ризику», — наголосив Бескрестнов.
Працівники підприємств мають знати, де розташоване найближче укриття та як швидко до нього дістатися. Під час повітряної тривоги необхідно припиняти роботу й переходити у безпечне місце, оскільки керований безпілотник може змінити напрямок уже на завершальному етапі польоту.