В Україні реальна кількість людей без житла може бути в десятки разів більшою за офіційну статистику. Дослідники оцінюють чисельність бездомних щонайменше у 57–121 тисячу осіб, тоді як ширші експертні оцінки допускають, що через війну проблема могла торкнутися понад мільйона громадян.
Офіційні цифри не показують реального масштабу
Реальна кількість бездомних в Україні може суттєво перевищувати дані державної статистики. Про це свідчать результати масштабного дослідження міжнародної благодійної організації «Деполь Україна», проведеного у квітні.
За результатами дослідження, загальна чисельність бездомних може становити від 57 до 121 тисячі осіб. Водночас Міністерство соціальної політики станом на 1 січня 2026 року офіційно нараховувало лише 12 451 людину без постійного житла.
Таким чином, офіційний показник може охоплювати лише п’яту або навіть десяту частину реальної кількості бездомних.
«Реальна кількість бездомних може бути значно вищою».
Однією з причин такої різниці є те, що значна частина людей не звертається до спеціалізованих закладів, соціальних центрів та благодійних організацій. Через це вони фактично залишаються поза офіційним обліком.
Як війна збільшила кількість бездомних
Повномасштабне російське вторгнення різко загострило проблему втрати житла. За ширшими оцінками експертів, загальна кількість людей, які не мають власного або постійного помешкання, сьогодні може перевищувати один мільйон.
Близько 40% людей, яких зараховують до найпоширеніших груп серед бездомних, становлять внутрішньо переміщені особи. Багато з них втратили будинки та квартири внаслідок російських обстрілів, окупації або руйнування населених пунктів.
Дослідники також фіксують збільшення кількості звернень від ветеранів, які через життєві обставини, стан здоров’я або соціальні проблеми залишилися без постійного житла.
Експерти наголошують, що межа між так званими традиційними та новими бездомними поступово зникає. Люди, які втратили житло через війну, часто зовні нічим не відрізняються від інших громадян, що ускладнює виявлення проблеми та надання допомоги.
Хто найчастіше залишається без житла
Серед опитаних бездомних переважають чоловіки — їхня частка становить 69%. Найчисленнішою віковою групою є люди від 41 до 59 років — 46%.
Більшість бездомних тривалий час не мають постійного помешкання. Зокрема, 63% опитаних перебувають без житла понад два роки.
Серед найпоширеніших категорій людей без житла дослідники назвали внутрішньо переміщених осіб — 40%, людей з інвалідністю — 33% та самотніх громадян похилого віку — 28%.
Ці показники свідчать, що проблема бездомності пов’язана не лише з відсутністю помешкання. Вона також охоплює питання здоров’я, працевлаштування, соціальної підтримки та доступу до державної допомоги.
Робота та джерела доходів
Переважна більшість бездомних не має стабільної роботи. За результатами дослідження, 78% опитаних залишаються без працевлаштування, а постійну зайнятість мають лише 6%.
Для 41% основним джерелом доходів є державні соціальні виплати. Ще 18% отримують допомогу від благодійних фондів та громадських організацій.
Найпоширенішим способом заробітку серед опитаних став збір і сортування вторинної сировини. Такою роботою займаються 18% людей без житла.
Результати дослідження демонструють, що офіційний облік не відображає повного масштабу бездомності. Війна, руйнування житла, безробіття та соціальна ізоляція продовжують збільшувати кількість людей, які потребують допомоги.