Жах! Україна втрачає $45 млн за годину тривоги: Кравченко розкрив ціну російських атак

$45 млн щогодини і до 10 годин на день: Кравченко розкрив ціну російських атак

Кожна година повітряної тривоги, під час якої український бізнес змушений зупиняти роботу, коштує економіці близько $45 млн. Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив, що сирени можуть лунати до 10 годин на день, а російські удари лише цього року завдали основним засобам збитків приблизно на $10 млрд.

Увага! Одна година тривоги обходиться Україні у $45 млн через зупинку підприємств

Повітряні тривоги через російські ракетні та дронові атаки завдають українській економіці величезних втрат. За оцінкою міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, кожна година вимушеної зупинки бізнесу коштує країні близько $45 млн.

Проблема особливо загострилася через тривалі повітряні тривоги. Працівники змушені залишати робочі місця та переходити в укриття, а сирени в окремі дні можуть звучати до 10 годин.

«Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — заявив Олександр Кравченко.

Через це значна частина економіки регулярно переходить у режим вимушеного простою, що створює додатковий тиск на підприємства та державні фінанси.

«Ми не передбачили»: Кравченко розповів про небезпечні реактивні дрони РФ

Однією з нових проблем для України стало швидке поширення російських безпілотників із реактивними двигунами. За словами Кравченка, їхню появу та масштаби застосування не вдалося повністю передбачити.

«Чого ми не передбачили до кінця, так це того, як швидко Росія розробить ці безпілотники з реактивним двигуном і почне використовувати їх для атак на все підряд», — сказав Кравченко.

Російські удари дедалі частіше спрямовуються на інфраструктуру, від якої залежить робота української економіки. Серед цілей опиняються промислові підприємства, склади, логістичні вузли та центри обробки даних.

Важливо! Понад половина підприємств не зупиняється під час «жовтої» тривоги

Щоб зменшити економічні втрати через тривалі повітряні тривоги, в Україні запровадили дворівневу систему попереджень.

«Червоний» рівень означає ракетну загрозу та необхідність перейти в укриття. «Жовтий» застосовується при загрозі дронів і дозволяє багатьом підприємствам продовжувати роботу.

За словами Кравченка, під час «жовтої» тривоги працювати продовжують понад половина підприємств.

Однак такий рівень попередження не означає, що небезпеки немає.

Жах! Дрон вдарив по Академії наук під час «жовтої» тривоги: загинули двоє людей

Небезпеку роботи під час «жовтого» рівня тривоги продемонстрував удар у понеділок по будівлі Національної академії наук у центрі Києва.

Російський безпілотник із реактивним двигуном влучив у будівлю саме тоді, коли діяла «жовта» тривога. Унаслідок атаки загинули двоє людей, які на той момент продовжували працювати всередині.

Таким чином Україна стикається зі складним вибором між необхідністю підтримувати роботу економіки та захищати працівників від російських ракетних і дронових ударів.

Шокуюча сума! Російські удари вже завдали Україні збитків приблизно на $10 млрд

За оцінкою Олександра Кравченка, лише протягом цього року російські атаки завдали основним засобам в Україні збитків приблизно на $10 млрд.

Серед об'єктів, які ставали цілями ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичну інфраструктуру, а останнім часом — і центри обробки даних.

Додатковий удар по українській економіці створює ситуація в Чорному морі. За словами міністра, Росія фактично блокує українські чорноморські порти, через які до блокади проходила основна частина експорту країни.

Кравченко також попередив, що майбутня зима може стати найважчою за час війни через подальший тиск на енергетику, інфраструктуру та підприємства, які вже ослаблені місяцями атак.

Україна просить додаткові гроші в ЄС, Японії, Канади та Великої Британії

На тлі величезних економічних втрат Київ шукає додаткові джерела фінансування. Україна веде переговори з Європейським Союзом, Японією, Канадою та Великою Британією.

Серед можливих варіантів розглядається дострокове надання кредитів, які спочатку планувалося виділити Україні наступного року.

«Ведеться дуже активна робота з усіма нашими міжнародними партнерами, щоб отримати додаткові джерела фінансування», — заявив Кравченко.

Таким чином, тривалі повітряні тривоги та пряме руйнування підприємств одночасно скорочують можливості української економіки та збільшують потребу держави у зовнішньому фінансуванні.