Європейське літо стрімко перетворюється на сезон небезпечної спеки, масштабних пожеж і тривалих посух. Температура, яка раніше вважалася аномальною, стає звичною, а наслідки кліматичної кризи вже відчувають міста, фермери, енергетика та мільйони жителів континенту.
Спека до +40°C стає новою нормою
Європейські літні сезони змінюються настільки швидко, що температура близько 40 градусів за Цельсієм, зафіксована у Празі, вже не сприймається як виняткова подія. Хвилі спеки приходять раніше, тривають довше та одночасно охоплюють дедалі більше країн.
За даними Служби зі зміни клімату Copernicus, наприкінці травня та в червні середньодобова температура в окремих районах Франції, Великої Британії та Іспанії перевищувала кліматичну норму більш ніж на 10°C. У червні середня температура в Західній Європі становила 20,74°C — на 3,06°C вище за середній показник 1991–2020 років.
Тривала спека впливає не лише на комфорт людей. Вона змінює екосистеми, роботу підприємств, сільське господарство та повсякденне життя у більшості європейських країн.
Пожежі починаються раніше і тривають довше
Висока температура швидко висушує траву, чагарники та ліси, перетворюючи рослинність на паливо. У поєднанні із сильним вітром і тривалою посухою це дозволяє полум’ю поширюватися значно швидше та ускладнює роботу пожежників.
Іспанія, Португалія, Греція, Італія та Франція регулярно стикаються з лісовими пожежами, однак тепер небезпечний сезон починається раніше й завершується пізніше. Вогонь також дедалі частіше охоплює регіони, які раніше не вважалися зонами високого ризику.
Протягом минулого року в Європейському Союзі вигоріло щонайменше 1 мільйон гектарів землі — майже вдвічі більше за історичний середній показник. Найпотужніші пожежі здатні створювати пірокумулятивні хмари, які породжують блискавки, сильний вітер і переносять палаючі частинки на кілька кілометрів.
Крім знищених будинків і лісів, пожежі спричиняють втрату біорізноманіття та викиди великої кількості вуглекислого газу. Після вигоряння рослинності земля стає вразливою до ерозії та повеней під час сильних дощів.
Європа втрачає воду
Спека прискорює випаровування води з озер, річок і водосховищ, одночасно зменшуючи вологість ґрунту. Сніг у горах тане раніше, тому в найспекотніші літні місяці запаси води виявляються значно меншими.
Рівень води у Рейні, По та Дунаї протягом останніх років неодноразово падав до аномально низьких позначок. Це ускладнює судноплавство, зменшує виробництво гідроелектроенергії та створює проблеми для підприємств, яким річкова вода потрібна для охолодження обладнання.
Найсильніше посухи та спека б’ють по сільському господарству. Фермери в Південній і Центральній Європі стикаються зі скороченням урожайності, перегріванням худоби та необхідністю збільшувати полив саме тоді, коли доступної води стає менше.
Дослідження Європейського інвестиційного банку та Європейської комісії прогнозує, що до 2050 року кліматичні зміни можуть збільшити щорічні втрати європейського сільського господарства на 66%. У деяких регіонах обмеження на використання води вже стали частиною літнього життя.
Загроза для здоров’я та енергетики
Спека належить до найбільш смертоносних природних загроз у Європі, хоча її наслідки менш помітні, ніж руйнування після штормів або повеней. Найбільший ризик існує для людей похилого віку, дітей і пацієнтів із хронічними захворюваннями.
Під час хвиль спеки лікарні фіксують більше випадків зневоднення, теплових ударів і серцево-судинних ускладнень. Особливо важкою ситуація стає у великих містах, де бетон та асфальт накопичують тепло, а висока нічна температура не дозволяє будівлям і людям охолонути.
Мільйони європейців рятуються кондиціонерами, але це різко підвищує споживання електроенергії. Одночасно тепліша вода у річках погіршує охолодження теплових та атомних електростанцій, тому попит на електрику зростає саме тоді, коли її виробництво може бути обмеженим.
Збитки обчислюють трильйонами євро
За оцінкою Європейського агентства з довкілля, екстремальні погодні явища коштували Європі 738 мільярдів євро у період із 1980 до 2023 року. Приблизно 162 мільярди євро з цієї суми припали лише на останні три роки зазначеного періоду.
Без рішучих заходів для стримування кліматичної кризи втрати європейської економіки до 2050 року можуть перевищити 5,6 трильйона євро. Пожежі руйнують житло, туристичну інфраструктуру та бізнес, а посухи зменшують виробництво продуктів і порушують торгівлю.
Працівники будівельної та сільськогосподарської галузей також втрачають продуктивність, оскільки працювати просто неба під час екстремальної спеки стає небезпечно. За даними Європейського центрального банку, три чверті збитків від стихійних лих у Європі не покриваються страховими виплатами.
Як Європа пристосовується до нового клімату
Кліматичні прогнози свідчать, що Європа й надалі нагріватиметься швидше за середній світовий показник. Південні регіони очікують ще спекотніші та сухіші літні сезони, однак інтенсивні хвилі спеки й пожежі вже фіксують навіть у Північній Європі.
У шотландському національному парку Кернгормс лісові пожежі нещодавно змусили місцевих жителів залишити свої домівки. Міста тим часом висаджують більше дерев, змінюють планування вулиць, створюють центри охолодження та розширюють системи раннього попередження.
Фермери переходять на стійкіші до посухи культури, коригують строки посіву й використовують ефективніші системи зрошення. Водночас науковці наголошують, що самої адаптації недостатньо: без значного скорочення викидів парникових газів екстремальні погодні явища ставатимуть дедалі частішими.
Джерело: Vlada