[{"data":1,"prerenderedAt":-1},["ShallowReactive",2],{"article-zabyraisia-do-ukrainy-iak-maibutni-vybory-v-pol-shchi-zahostriuiut-vidnosyny-z-kyievom":3},{"news":4,"breadcrumbs":22},{"id":5,"title":6,"content":7,"image":8,"resource":9,"url":10,"news_category":11,"created_at":12,"views":13,"slug":14,"tags":15},486929,"«Забирайся до України». Як майбутні вибори в Польщі загострюють відносини з Києвом","\u003Carticle>  \u003Cp>\u003Cstrong>Напередодні парламентських виборів польські політики дедалі активніше використовують теми УПА, \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fvlada.com.ua\u002Farticle\u002Fzhakh-volyni-99-atak-za-odyn-den-i-desiatky-tysiach-zhertv-shcho-stalosia-11-lypnia-1943-roku\">Волинської трагедії\u003C\u002Fa> та українських біженців. Історичні суперечки перетворюються на інструмент боротьби за владу, а погіршення суспільного клімату вже відчувають українці, які живуть у Польщі.\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp> \u003Cnav style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cul style=\"margin:6px 0 0 0;padding-left:18px;list-style-type:none;\"> \u003Cli>\u003Ca href=\"#section-1\">Україна у виборчій кампанії\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli> \u003Cli>\u003Ca href=\"#section-2\">Боротьба за владу в Польщі\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli> \u003Cli>\u003Ca href=\"#section-3\">Зростання ультраправих сил\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli> \u003Cli>\u003Ca href=\"#section-4\">Історичні суперечки з Києвом\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli> \u003Cli>\u003Ca href=\"#section-5\">Становище українців у Польщі\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli> \u003C\u002Ful> \u003C\u002Fnav> \u003Ch2 id=\"section-1\">Україна у виборчій кампанії\u003C\u002Fh2> \u003Cp>Конфлікт навколо УПА та Волинської трагедії дедалі більше переходить у площину внутрішньої польської політики. Опозиційна партія «Право і справедливість» використовує українське питання як один з інструментів повернення до влади після парламентських виборів.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Одним із головних учасників цієї кампанії став президент Кароль Навроцький, пов’язаний із політичним табором «Права і справедливості». За результатами липневого опитування IBRiS, нинішня коаліція Дональда Туска могла б отримати менше місць у Сеймі, ніж потенційний союз «Права і справедливості» з «Конфедерацією» та «Конфедерацією польської корони».\u003C\u002Fp> \u003Cp>Нинішня ситуація нагадує президентські вибори 2015 року. Тоді Верховна Рада під час візиту президента Польщі Броніслава Коморовського ухвалила закон про визнання учасників УПА борцями за незалежність України.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Кандидат від «Права і справедливості» Анджей Дуда використав це рішення у своїй кампанії, нагадавши про Волинську трагедію.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>Дуда назвав голосування Верховної Ради щодо УПА «плювком в обличчя Польщі».\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Ця риторика допомогла йому змінити перебіг кампанії та перемогти. Тепер «Право і справедливість», імовірно, намагається повторити подібну стратегію.\u003C\u002Fp> \u003Cp>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fvlada.com.ua\u002Farticle\u002Fkhto-takyi-donal-d-tusk-vid-pidpillia-solidarnosti-do-prem-iera-pol-shchi-ta-lidera-ievropy\">Туск\u003C\u002Fa> прагне знизити напруження і може використати можливі поступки Києва, зокрема у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії. Водночас праві та ультраправі сили зацікавлені у тому, щоб історичний конфлікт не втрачав актуальності.\u003C\u002Fp> \u003Ch2 id=\"section-2\">Боротьба за владу в Польщі\u003C\u002Fh2> \u003Cp>Представники «Права і справедливості» та «Конфедерації» регулярно закликають обмежити допомогу Україні, скасувати частину пільг для біженців і заблокувати вступ України до Європейського Союзу.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>Метою президента Навроцького є усунення уряду Туска після наступних виборів. Одним із головних політичних інструментів для цього стала Україна.\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Хоча партія Туска поки що лідирує в опитуваннях, вона не може самостійно сформувати парламентську більшість. Її партнери — «Третій шлях» і «Ліві» — балансують на межі проходження до Сейму.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Якщо союзники Туска не подолають виборчий бар’єр, він може втратити владу навіть за покращення результату власної партії. Одночасно частина виборців «Права і справедливості» переходить до радикальніших сил.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Розрив між «Правом і справедливістю» та ультраправими у боротьбі за друге місце скоротився приблизно до 4%. Разом ці сили могли б отримати більшість у Сеймі, якби вибори відбувалися зараз.\u003C\u002Fp> \u003Cp>За даними IBRiS і United Surveys, майже 60% поляків не підтримують вступ України до ЄС. Приблизно стільки ж покладають відповідальність за кризу у двосторонніх відносинах на Володимира Зеленського.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Серед виборців «Права і справедливості» такої думки дотримуються до 88%, а серед прихильників «Конфедерації» — до 92%. Ще майже 34% респондентів заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося.\u003C\u002Fp> \u003Ch2 id=\"section-3\">Зростання ультраправих сил\u003C\u002Fh2> \u003Cp>Експерти пов’язують посилення «Конфедерації» з тим, що вона першою почала активно використовувати невдоволення українською політикою. Правляча коаліція стала заручником ситуації: заклики до примирення з Києвом можуть коштувати їй підтримки виборців.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>Зростання підтримки обох «Конфедерацій» відбулося завдяки ескалації напруження у польсько-українських відносинах.\u003C\u002Fp> \u003Cp>\u003Cstrong>Славомир Совінський, польський політолог\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Туск змушений частково переймати гасла правих сил, щоб не втратити виборців. Експерти також не виключають формування після виборів коаліції «Права і справедливості» та «Конфедерації».\u003C\u002Fp> \u003Cp>Додатковим чинником загострення стало економічне суперництво. Частина польського суспільства бачить в Україні конкурента на європейському ринку, а пільги для українських біженців дедалі частіше стають предметом політичних спекуляцій.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Сукупна підтримка ультраправих сил наближається до 25%. Це змушує інші партії посилювати риторику щодо України, щоб не віддати правим монополію на патріотичну тематику.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Загальне ставлення польського інформаційного простору до України стало помітно холоднішим, ніж у 2022–2023 роках.\u003C\u002Fp> \u003Ch2 id=\"section-4\">Історичні суперечки з Києвом\u003C\u002Fh2> \u003Cp>У польському суспільстві накопичилося розчарування політикою Києва у сфері історичної пам’яті. Значна частина поляків продовжує підтримувати військову допомогу Україні, але не розуміє, чому українська влада вшановує УПА без урахування позиції Польщі.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>Раніше польські еліти були готові відкладати історичні суперечки заради стратегічного союзу проти росії. Тепер вони вимагають взаємності та конкретних кроків з боку України.\u003C\u002Fp> \u003Cp>\u003Cstrong>Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу імені Мєрошевського\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Серед таких кроків називають проведення ексгумацій жертв Волинської трагедії. Польські політики також нагадують, що Варшава має важелі впливу на Київ, зокрема роль транзитного та логістичного центру і право вето під час переговорів про вступ України до ЄС.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Політолог Антоній Дудек вважає, що до виборів прагматичного діалогу між Варшавою та Києвом очікувати не варто. Для уряду Туска збереження коаліції наразі важливіше за зовнішньополітичні відносини.\u003C\u002Fp> \u003Ch2 id=\"section-5\">Становище українців у Польщі\u003C\u002Fh2> \u003Cp>Антиукраїнська риторика дедалі частіше переходить із соціальних мереж у повсякденне життя. Польські правозахисники повідомляють про побутові конфлікти на національному ґрунті, образи, дискримінацію та випадки звільнення працівників з українськими прізвищами.\u003C\u002Fp> \u003Cp>Українці розповідають, що чують фразу «spierdalaj do Ukrainy», яку можна перекласти як «забирайся до України». Також з’являються повідомлення про агресію у громадському транспорті, магазинах і житлових районах.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>У трамваї п’яний чоловік почав голосно ображати українців. Після цього я серйозно замислилася над тим, щоб залишити Польщу.\u003C\u002Fp> \u003Cp>\u003Cstrong>Українка, яка живе у Польщі\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Окремою проблемою стає цькування українських дітей. Родини повідомляють, що польські діти проганяють їх із майданчиків або демонструють зневажливе ставлення.\u003C\u002Fp> \u003Cblockquote style=\"background:#f9f9f9;padding:1px 16px;border-left:4px solid #000;\"> \u003Cp>Хлопчик років семи показував пальцем на мого сина і проганяв його. Страшно, що діти вже ростуть із ненавистю до українців.\u003C\u002Fp> \u003Cp>\u003Cstrong>Українка Юлія\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp> \u003C\u002Fblockquote> \u003Cp>Польська поліція поки що реагує на випадки нападів і ксенофобії. Однак подальше погіршення відносин між країнами та використання історичних конфліктів у виборчій кампанії можуть призвести до збільшення кількості проявів агресії.\u003C\u002Fp> \u003C\u002Farticle>","zabyraisia-do-ukrainy.webp","focus","https:\u002F\u002Ffocus.ua\u002Fworldfun\u002F756835-aviakompaniya-qantas-samyy-dlinnyy-v-mire-reys-budet-dlitsya-20-chasov","Політика","2026-07-21 15:59:04.273329",15268,"zabyraisia-do-ukrainy-iak-maibutni-vybory-v-pol-shchi-zahostriuiut-vidnosyny-z-kyievom",[16,19],{"name":17,"slug":18},"Польща","poland",{"name":20,"slug":21},"УПА","upa",[23,26,28],{"name":24,"url":25},"Головна","\u002F",{"name":11,"url":27},"\u002Fcategories\u002Fpolitics",{"name":6,"url":29},"\u002Farticle\u002F486929"]