Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» пояснив, чому сигнал повітряної тривоги через загрозу російської балістики іноді надходить уже після вибухів. Ракеті потрібно лише 2–4 хвилини, щоб долетіти до Києва, тому навіть коротка затримка в системі оповіщення стає критичною.
Інформацію про підготовку ракет передають партнери
Радник міністра оборони та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов пояснив особливості виявлення пусків російських балістичних ракет.
За його словами, Україна отримує від партнерів інформацію як про фактичні запуски, так і про підготовку російських пускових установок до можливого удару.
«Уся інформація про запуски або підготовку до запуску надходить до нас від партнерів. Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску».
Таким чином попередження значною мірою залежать від швидкості виявлення активності на російських позиціях, передавання даних партнерами та подальшої роботи української системи оповіщення.
Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини
Головна проблема полягає у надзвичайно короткому часі польоту балістичних ракет. Після запуску вони можуть досягти столиці лише за кілька хвилин.
За оцінкою «Флеша», політ ракети до Києва триває приблизно 2–4 хвилини. За цей проміжок потрібно виявити запуск, передати інформацію, опрацювати її та активувати систему повітряної тривоги.
«Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися».
Саме тому під час окремих атак вибухи або роботу протиповітряної оборони можна почути раніше, ніж у місті офіційно оголосять повітряну тривогу.
Активність пускової установки не завжди завершується ударом
Бескрестнов також пояснив, чому іноді оголошується загроза застосування балістики, але запуск ракети зрештою не відбувається.
Супутники можуть зафіксувати дії біля пускової установки, які зазвичай передують запуску. Однак російські військові з певних причин можуть його скасувати або перенести.
«Також часто трапляються випадки, коли тривога є, а запуску немає. Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути».
Фахівець навів як приклад неодноразові попередження про можливий запуск російської ракети «Орешник». Розвідувальні супутники бачили активність на позиції, але наперед визначити, чи справді відбудеться пуск, було неможливо.
«Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орешнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні — незрозуміло».
У Києві вже фіксували вибухи до оголошення тривоги
У столиці неодноразово виникали ситуації, коли серія потужних вибухів лунала до офіційного ввімкнення сигналу повітряної тривоги.
Один із таких випадків стався в ніч проти 11 липня. Пояснення «Флеша» свідчить, що це може бути пов’язано не з відсутністю спостереження, а з мінімальним часом польоту балістичної ракети та можливими затримками на будь-якому етапі передавання даних.
Під час вибухів, запусків ракет або роботи ППО необхідно негайно перейти до найближчого укриття, навіть якщо офіційний сигнал тривоги ще не пролунав.