У Львові власника Telegram-каналу «Труха» Максима Лавриненка доставили до ТЦК через відсутність підтвердженої відстрочки або бронювання. У ТЦК і Міноборони заперечили заяви про нібито особисту вказівку Михайла Федорова.
Що сталося у Львові
У Львові 5 червня під час спільних заходів представників ТЦК та Національної поліції зупинили власника Telegram-каналу «Труха» Максима Лавриненка. За даними Львівського обласного ТЦК та СП, у нього перевірили військово-облікові документи.
У ТЦК заявили, що наявність чинної відстрочки або бронювання не підтвердилася. Після цього Лавриненка доставили до Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних і проходження передбачених законом процедур, зокрема медичного огляду.
Що заявив Лавриненко
Сам Лавриненко у Telegram-каналі «Труха» пов’язав ситуацію з роботою своєї команди над матеріалами про оборонну сферу та використання бюджетних коштів. Він також заявив про нібито тиск і причетність до ситуації керівництва Міноборони.
«Під час роботи ми зіткнулися із серйозним тиском. Мене фактично вистежили й затримали п’ятеро представників ТЦК.
За нашою інформацією, це відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Федорова.
Також погрози радника міністра оборони Стерненка та поширення фейків є частиною кампанії проти мене. Простіше кажучи, нам намагаються “закрити рота” за те, що ми зацікавилися темою оборонних закупівель і нам не байдуже».
Позиція ТЦК і Міноборони
У Львівському обласному ТЦК та СП спростували заяви про «стеження», «затримання» та нібито особисту вказівку міністра оборони. Там наголошують, що дії відбувалися в межах перевірки військово-облікових документів.
«У публікаціях стверджується, що громадянина нібито “вистежили”, “затримали п’ятеро представників ТЦК”, а самі дії начебто відбувалися “за особистою вказівкою міністра оборони”.
Ця інформація не відповідає встановленим обставинам».
Міністерство оборони України також заявило, що жодних особистих вказівок керівництва відомства щодо окремих громадян не існує і не може існувати. У Міноборони пов’язали публічні звинувачення з інформаційною атакою на тлі антикорупційних рішень у сфері оборонних закупівель.
«Такі рішення ухвалюються виключно уповноваженими посадовими особами в межах визначених законом повноважень.
Це масована інформаційна атака через початок жорстких антикорупційних дій. Вона розпочалася одразу після того, як Міноборони ухвалило низку рішень, які реально перекрили корупціонерам можливості заробляти на оборонних закупівлях та інших процесах у відомстві.
Останні рішення відомства суттєво обмежили можливості для зловживань у сфері оборонних закупівель та інших процесах. Саме тому дискредитаційні кампанії, спрямовані проти Міністерства та його керівництва, не є випадковими».