Віряни Української православної церкви вирушили традиційним хресним ходом із Кам'янця-Подільського до Свято-Успенської Почаївської лаври. У мережі оприлюднили кадри великої колони паломників, яка рухається автомобільними дорогами.
Віряни вирушили до Почаєва
Велика група вірян УПЦ вирушила пішки з Кам'янця-Подільського Хмельницької області до Почаївської лаври на Тернопільщині. Кадри ходи з'явилися у соціальних мережах.
На оприлюднених відео видно довгу колону людей, серед яких чоловіки, жінки та діти. Учасники несуть хоругви, ікони та церковну символіку.
Паломники долають шлях пішки
Традиційний маршрут паломництва між Кам'янцем-Подільським та Почаєвом становить понад 200 кілометрів. Значну частину дороги учасники проходять пішки.
Хресний хід традиційно проводять напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці. Кінцевою точкою маршруту є Свято-Успенська Почаївська лавра.
Влада запроваджувала обмеження
Раніше місцева влада запроваджувала обмеження на проведення масових релігійних заходів через дію воєнного стану та питання безпеки. Попри це, паломники продовжили традиційний піший маршрут.
Учасники ходи рухаються дорогами між населеними пунктами великими групами. На кадрах із соцмереж видно, що колона розтягується на значну відстань.
Ситуація навколо Почаївської лаври
Свято-Успенська Почаївська лавра залишається одним із найбільших православних монастирських комплексів України. Водночас навколо використання її споруд останніми роками тривають юридичні та суспільні дискусії.
Держава перевіряла правові підстави користування окремими об'єктами комплексу та дотримання умов відповідних договорів.
FAQ
- Звідки вирушили паломники? Хресний хід розпочався у Кам'янці-Подільському Хмельницької області.
- Куди прямують віряни? До Свято-Успенської Почаївської лаври у Тернопільській області.
- Яка приблизна довжина маршруту? Традиційний шлях становить понад 200 кілометрів.
- Хто бере участь у ході? У колоні йдуть віряни УПЦ, серед яких чоловіки, жінки та діти.
- Чому раніше вводили обмеження? Місцева влада пояснювала обмеження масових релігійних заходів воєнним станом і міркуваннями безпеки.