Тривалий стрес, обстріли, порушення сну і виснаження на тлі війни прискорюють старіння українців. Дослідження показують: у частини людей біологічний вік уже перевищує паспортний у середньому на 5 років, а в окремих випадках — на 10–15.
Що показали дослідження
Науковці фіксують: війна впливає не лише на психологічний стан, а й на реальні біологічні процеси в організмі. Йдеться про ситуацію, коли внутрішній стан систем і органів старіє швидше, ніж це видно за датою народження.
За результатами спостережень, у багатьох українців біологічний вік вищий за паспортний у середньому на 5 років. У частини людей цей розрив сягає 10–15 років.
Фахівці пояснюють: календарний вік визначається просто, але біологічний потребує обстеження. Для цього оцінюють стан серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем, після чого можна побачити, наскільки організм зберіг ресурс або, навпаки, виснажився раніше часу.
«У кожного з нас є календарний вік, але біологічний вік без обстеження визначити неможливо. Може бути так, що людині 50 років, а її біологічний вік — 40. Але буває і навпаки: за паспортом 50, а за станом організму — 60–80», — пояснив директор Інституту геронтології Борис Маньковський.
Як стрес руйнує організм
Головним чинником передчасного старіння медики називають хронічний стрес. В умовах війни його підсилюють постійна небезпека, тривога за близьких, проблеми зі сном, побутові труднощі та життя під звуки атак рф.
На першому етапі це проявляється через тривожні розлади, депресію, панічні стани та інші порушення психоемоційного фону. Згодом стрес переходить у психосоматичні прояви, коли людина відчуває фізичні симптоми, хоча виражених органічних змін ще може не бути.
Медики також вказують, що тривале виснаження послаблює імунний захист і підвищує ризики важких нейродегенеративних процесів. Серед них — деменція, хвороба Альцгеймера та хвороба Паркінсона.
«Стрес, який переживає країна, впливає на все населення. Спочатку виникають функціональні розлади — тривога, депресія, панічні стани. Далі це переходить у психосоматичний стан, коли баланс між психоемоційною сферою і соматичними системами порушується», — зазначила завідувачка відділу нейрокогнітивних захворювань Олена Тавожнянська.
Хто в зоні ризику і що можна зробити
Дослідження показали, що прискорене старіння фіксують навіть у молодих людей. У деяких пацієнтів близько 30 років темп старіння перевищував норму на 7–10 років. Окрему вразливу групу, за спостереженнями фахівців, становлять жінки молодого та середнього віку, на яких одночасно лягає відповідальність за дітей, родину і старших батьків.
Порушення також виявляли у військових. Крім того, лікарі бачать небезпечну тенденцію до «омолодження» хвороб: серцево-судинні захворювання та цукровий діабет 2 типу дедалі частіше діагностують у молодому віці.
Фахівці наголошують: зупинити або сповільнити цей процес можливо, якщо не ігнорувати профілактику. Серед базових кроків — контроль артеріального тиску, рівня глюкози та маси тіла, відмова від шкідливих звичок, регулярна фізична активність, прогулянки та повноцінний сон.
Окремо медики радять не відкладати обстеження. Сучасна діагностика дозволяє швидко виявляти ризики багатьох захворювань, зокрема діабету та офтальмологічних проблем, ще до появи тяжких ускладнень.
«Це прості речі, до яких люди часто не дослухаються. Але саме вони можуть реально змінити майбутнє», — наголосила Олена Тавожнянська.