Американські вчені створили експериментальне печиво MicroBites, використавши PET-пластик, сільськогосподарські відходи, спеціальні дріжджі та харчовий 3D-принтер. Люди продукт ще не куштували: дослідники продовжують перевірки безпечності перед випробуваннями за участю добровольців.
Як пластик перетворили на їжу
Дослідники Університету Південного Іллінойсу в Карбондейлі використали PET-пластик, з якого виробляють пляшки, а також стебла й листя кукурудзи. За високої температури та тиску сировину за допомогою води й кисню розщеплюють до базових вуглецевих компонентів.
Отриманою поживною сумішшю годують спеціально вирощені дріжджі. Генетично модифіковані штами виробляють білки, жири, вітаміни, ароматизатори та пігменти. Один із них, наприклад, створює ванілін, а інший — бета-каротин.
Як друкують печиво
Після отримання необхідних компонентів їх змішують у тісто. Масу завантажують у харчовий 3D-принтер, який формує печиво шар за шаром, після чого його готують у мікрохвильовій печі.
Нинішня технологія складається з 33 етапів, а весь процес займає від одного до двох днів. За один цикл у харчові компоненти вдається перетворити понад 50% вуглецю з початкових відходів.
Чи можна його їсти
Людям MicroBites поки не давали. Спочатку команда має завершити дослідження безпечності. Попередні сліпі сенсорні тести показали, що продукт має приємний запах і текстуру.
«Ми комплексно проаналізували створені в лабораторії харчові продукти, щоб переконатися, що печиво MicroBites не містить токсичних хімікатів, важких металів, алергенів і харчових патогенів».
За словами мікробіолога Лахіру Джаякоді, перевірки проводили також незалежні акредитовані лабораторії. Наразі науковці моделюють процес травлення та проводять інші аналізи перед випробуваннями за участю людей.
Навіщо створили технологію
Проєкт спочатку розробляли для конкурсу NASA Deep Space Food Challenge. Систему розглядають як спосіб виробляти їжу там, де звичайне постачання продуктів ускладнене.
«Такі установки можуть використовуватися на підводних човнах або в транспорті для ліквідації наслідків стихійних лих, щоб виробляти їжу на місці».
У перспективі технологію хочуть наблизити майже до 100% переробки вуглецю. Зараз приблизно 10% матеріалу може залишатися непереробленим або виходити у вигляді газу.
Компактну автономну систему потенційно можна використовувати в пустелях, Арктиці, Антарктиці, зонах катастроф, на підводних човнах і в майбутніх космічних місіях. Отримані інгредієнти також можуть стати основою рослинних альтернатив м'ясу та молоку або кормів для тварин.
FAQ
- Невже печиво справді зробили з пластику? PET-пластик спочатку хімічно розщеплюють до базових вуглецевих компонентів, після чого їх використовують для вирощування дріжджової харчової маси.
- Чи куштували MicroBites люди? Ні. Випробування на людях ще не розпочалися.
- Скільки часу займає виробництво? Від одного до двох днів.
- Скільки етапів має технологія? Наразі процес складається з 33 етапів.
- Навіщо потрібна така їжа? Технологію створюють для екстремальних умов, зон катастроф, підводних човнів і потенційних космічних місій.