Національний банк України обговорює можливе запровадження фотофіксації людей під час здійснення операцій через платіжні термінали самообслуговування. Остаточного рішення та відповідного проєкту постанови НБУ поки немає, а нові вимоги, за оптимістичними оцінками, можуть запрацювати не раніше 2027 року.
Навіщо користувачів хочуть фотографувати
НБУ розглядає можливість зобов’язати банки та небанківські фінансові компанії фотографувати громадян під час використання платіжних терміналів самообслуговування.
Через такі пристрої українці поповнюють банківські картки й мобільні рахунки, сплачують за комунальні послуги та проводять інші фінансові операції.
Поки що невідомо, для яких саме платежів фотофіксація може стати обов’язковою. За одним із варіантів, камери використовуватимуть лише під час внесення готівки на банківські рахунки. За іншим — фотографування супроводжуватиме будь-яку фінансову операцію через термінал.
За інформацією джерел у НБУ, регулятор розраховує, що фотофіксація допоможе виявляти нелегальні виплати заробітної плати та інші підозрілі операції.
Яку схему виявив Нацбанк
Раніше неофіційні зарплати переважно видавали готівкою в конвертах. Тепер роботодавці можуть вносити гроші через термінали безпосередньо на особисті, але не зарплатні картки працівників.
Такі операції проводять не як звичайний переказ між рахунками, а як поповнення людиною власної картки. Через це платіж може не привертати такої уваги систем фінансового моніторингу.
Для поповнення стороння людина вводить у терміналі номер картки та номер телефону її власника. Одержувач перебуває з відправником на зв’язку й передає йому одноразовий код підтвердження з трьох цифр. Після введення коду гроші зараховуються на рахунок.
У Нацбанку звернули увагу на цю практику після виявлення рахунків, які протягом короткого часу нібито самостійно поповнювалися їхніми власниками в різних містах.
Одна людина фізично не може впродовж години поповнити власний рахунок спочатку в Харкові, потім у Львові, а відразу після цього — у Києві.
Водночас сама передача іншій людині одноразового коду для поповнення рахунку наразі не обов’язково свідчить про порушення закону. Термінал не перевіряє, чи проводить операцію саме власник картки.
Де зберігатимуть фотографії
Передбачається, що знімки не надсилатимуть до НБУ або правоохоронних органів у режимі реального часу. Їх зберігатимуть в архівах банків чи компаній, яким належать термінали.
Доступ до зображень може знадобитися під час перевірки Національного банку або розслідування кримінальної справи, пов’язаної з конкретним рахунком чи людиною.
Автоматично порівнювати фотографії з єдиною державною базою також не планують, оскільки в Україні немає повної централізованої бази зображень усіх власників банківських рахунків.
Окремі банки, зокрема ПриватБанк, уже можуть фотографувати клієнтів під час певних операцій, однак ці зображення не об’єднані в загальну систему.
Чому камери не зупинять усі порушення
Фотофіксація сама по собі не зможе автоматично заблокувати операцію, якщо гроші вносить не власник рахунку. Термінал не матиме зразка, з яким можна миттєво порівняти обличчя людини біля пристрою.
Навіть якщо операцію проводитиме людина іншої статі, платіж, імовірно, не буде зупинений. Підтвердження особи, як і раніше, відбуватиметься за допомогою одноразового коду, надісланого на номер телефону.
Фотографії користувачів не планують перевіряти за базами даних у режимі реального часу, а термінал не блокуватиме платіж лише через те, що його проводить не власник рахунку.
Крім того, фотофіксацію можна спробувати обійти, закривши обличчя медичною або карнавальною маскою, рукою чи козирком головного убору.
Водночас архівні фотографії можуть допомагати під час подальших перевірок, коли регулятор або правоохоронці досліджуватимуть ланцюжок операцій за конкретним рахунком.
Коли можуть запрацювати нові правила
На фінансовому ринку обговорюють можливість установлення камер як у небанківських, так і в банківських платіжних терміналах. Тобто потенційні правила можуть поширити на всю мережу самообслуговування, а не лише на приватних небанківських операторів.
Однак станом на 14 липня 2026 року Національний банк ще не ухвалив відповідного рішення. Немає навіть оприлюдненого проєкту постанови, який установлював би обов’язкове фотографування клієнтів.
Тому користувачів терміналів наразі не зобов’язують проходити фото- чи відеоверифікацію під час кожної операції. За найоптимістичнішим для авторів ініціативи прогнозом, практичне запровадження нових вимог можливе не раніше 2027 року.
Паралельно учасники платіжного ринку обговорюють інші способи посилення фінансового моніторингу: затримки між кількома послідовними транзакціями, єдині ліміти на відправлення грошей та автоматичне виявлення підозрілих операцій.