«Іскандер-М» — російський оперативно-тактичний ракетний комплекс, який застосовується для ударів по важливих цілях на відстані до сотень кілометрів. Його небезпека полягає у високій швидкості, маневруванні ракети, короткому часі підльоту та здатності нести різні типи бойових частин.
Що таке «Іскандер-М»
«Іскандер-М» або 9К720 — це російський оперативно-тактичний ракетний комплекс, відомий у класифікації НАТО як SS-26 Stone. Він призначений для ураження цілей у глибині оперативного тилу: пунктів управління, складів, аеродромів, позицій ППО, мостів, залізничних вузлів, промислових об'єктів та скупчень техніки.
Комплекс був прийнятий на озброєння у середині 2000-х років і став одним із головних засобів росії для нанесення ракетних ударів. Основною ракетою комплексу є 9М723 — твердопаливна балістична ракета з квазибалістичною траєкторією.
«Ракета 9М723 має довжину 7,3 метра, діаметр 0,92 метра, стартову масу близько 3750 кг, дальність до 500 км і бойове навантаження від 480 до 700 кг».
Основні ТТХ ракети
За відкритими даними, «Іскандер-М» належить до класу оперативно-тактичних комплексів малої дальності. Його головна особливість — поєднання високої швидкості, маневрування під час польоту та можливості використовувати різні типи бойових частин.
| Параметр | Значення |
| Тип | Оперативно-тактичний ракетний комплекс |
| Індекс комплексу | 9К720 |
| Основна ракета | 9М723 |
| Дальність | до 500 км офіційно, за окремими оцінками — більше |
| Маса ракети | приблизно 3750–3800 кг |
| Довжина | близько 7,3 м |
| Діаметр | 0,92 м |
| Маса бойової частини | приблизно 480–700 кг |
| Швидкість | до Мах 6–7 |
| Час підготовки до пуску | орієнтовно 4–16 хвилин |
| Екіпаж пускової установки | 3 особи |
| Кількість ракет на пусковій установці | 2 |
Ракета може нести осколково-фугасну, касетну, проникну, об'ємно-детонувальну та інші типи бойових частин. У відкритих джерелах також згадується можливість ядерного оснащення відповідних модифікацій.
Як влаштований комплекс
«Іскандер-М» — це не лише ракета, а цілий мобільний комплекс. До його складу входять самохідна пускова установка, транспортно-заряджальна машина, командно-штабна машина, машина технічного обслуговування та засоби підготовки польотного завдання.
Пускова установка побудована на колісному шасі високої прохідності МЗКТ-7930 «Астролог». Така мобільність дозволяє комплексу швидко змінювати позицію після пуску, що ускладнює його виявлення та ураження.
Основна ракета 9М723 оснащена твердопаливним двигуном. Вона летить не за класичною балістичною дугою, а за квазибалістичною траєкторією, маневруючи на різних етапах польоту. Для наведення можуть використовуватися інерціальна система, супутникова корекція ГЛОНАСС та оптична кореляційна система на кінцевій ділянці.
«Iskander-M має дальність 400–500 км і використовує інерціальну та оптичну системи наведення для досягнення точності приблизно 10–30 метрів КВО».
Чому ракету складно перехопити
Головна небезпека «Іскандера-М» — короткий час підльоту до цілі. На максимальній офіційній дальності ракета може долати відстань за лічені хвилини. Це залишає силам ППО дуже мало часу на виявлення, супровід і перехоплення.
Друга причина — маневрування. Ракета може змінювати траєкторію, висоту та курс, що ускладнює роботу протиракетних систем. У відкритих джерелах також згадуються засоби подолання ПРО, включно з хибними цілями.
Водночас «Іскандер-М» не є невразливим. Сучасні системи протиракетної оборони можуть перехоплювати такі цілі за сприятливих умов, якщо мають достатньо часу на виявлення та якісне супроводження ракети.
Чим «Іскандер-М» відрізняється від «Іскандер-К»
Назви «Іскандер-М» і «Іскандер-К» часто плутають, але йдеться про різні типи ракет у межах однієї платформи. «Іскандер-М» застосовує балістичну ракету 9М723, тоді як «Іскандер-К» пов'язують із крилатими ракетами 9М728 або 9М729.
| «Іскандер-М» | «Іскандер-К» |
| Балістична ракета 9М723 | Крилата ракета 9М728 або 9М729 |
| Швидкість до Мах 6–7 | Дозвукова швидкість |
| Квазибалістична траєкторія | Політ на малій висоті з огинанням рельєфу |
| Дуже короткий час підльоту | Більш тривалий час польоту |
На одній пусковій установці розміщуються дві ракети, які можуть запускатися з невеликим інтервалом. Після пуску комплекс здатен швидко змінити позицію, що підвищує його живучість.
Ми також писали на цю тему: Чим росія атакує Україну: «Іскандери» та «Кинджали» і чому ці ракети такі небезпечні
Джерело: CSIS Missile Threat, Missile Defense Advocacy Alliance, Reuters