Україна входить у період, коли демографія стає питанням національної безпеки. Без актуального перепису, стратегії повернення громадян і підтримки сімей країна ризикує зіткнутися з дефіцитом людей для відновлення після війни.
Скільки людей живе в Україні
Точну кількість населення України сьогодні назвати складно. Останній повноцінний перепис проводили ще у 2001 році, а відтоді країна пережила трудову міграцію, окупацію Криму, війну на Донбасі та повномасштабне вторгнення росії.
За оцінками міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна, на підконтрольній Україні території може проживати приблизно від 22 до 25 мільйонів людей. Для порівняння, у 1991 році населення України становило близько 48 мільйонів.
«Щороку в Україні помирає більше людей, ніж народжується. Ми втратили від 9 до 12 мільйонів людей до початку повномасштабного вторгнення. Ми втратили велику кількість людей, 5-6 мільйонів після повномасштабного вторгнення з різних причин».
Чому перепис давно потрібен
Без актуального перепису держава не має повної картини власного населення. Йдеться не лише про кількість людей, а й про їхній вік, освіту, професії, зайнятість, склад домогосподарств і реальні потреби регіонів.
Ці дані потрібні для планування економіки, медицини, освіти, соціальної політики та післявоєнного відновлення. Без них рішення часто ухвалюються на основі припущень.
«Перепис населення Україні потрібен і він вже перезрів. І чим раніше ми його проведемо, тим краще нам всім буде».
Після 2022 року демографічний баланс погіршився ще більше. Частина працездатних українців виїхала за кордон, мільйони стали внутрішньо переміщеними особами, а мобілізація також вплинула на ринок праці.
Чому українці не повертаються
За межами України досі перебувають мільйони громадян. Частина з них уже знайшла роботу, житло, влаштувала дітей до шкіл і поступово інтегрується в нове середовище.
Головним фактором повернення залишається безпека. Але навіть завершення війни не гарантує масового повернення, якщо люди не матимуть житла, роботи, стабільного доходу та зрозумілих перспектив.
«Станом на зараз розраховувати на якесь масове повернення українців не доводиться. Люди навряд чи будуть замислюватися про повернення, поки зберігаються безпекові ризики і невизначеність щодо майбутнього».
Україна вже фактично конкурує за власних громадян із країнами Європейського Союзу. Тому важливо не лише говорити про повернення, а й зберігати зв’язок з українцями за кордоном.
Що буде далі
Демографічна криза більше не є лише статистикою. Вона впливає на економіку, пенсійну систему, ринок праці, соціальний захист і здатність держави відновлюватися після війни.
Навіть якщо частина українців повернеться, це не розв’яже проблему низької народжуваності та старіння населення. Для стабілізації ситуації потрібна довгострокова політика: підтримка сімей, якісні робочі місця, доступне житло, медицина, освіта та чітка стратегія роботи з українцями за кордоном.
«В цьому сенсі ми не унікальна країна. Весь світ буде жити в умовах скорочення чисельності населення».
Демографічні процеси мають велику інерцію, тому рішення, які Україна відкладає сьогодні, впливатимуть не лише на найближчі роки, а й на наступні покоління.