У Деснянському районі Києва відкрили Алею Героїв, однак її вигляд і розташування викликали критику з боку ветеранів та родин загиблих захисників.
Що не так з Алеєю Героїв
У Деснянському районі столиці облаштували Алею Героїв — меморіальний простір із бетонними стовпами, на яких розмістили таблички з фотографіями полеглих військових.
Після відкриття проєкт викликав критику в соцмережах та серед представників ветеранської спільноти. Основні претензії стосуються зовнішнього вигляду конструкцій, масштабу портретів і загального відчуття від меморіалу.
Чому обурилися ветерани та родини загиблих
Спілка ветеранів російсько-української війни Деснянського району заявила, що такий формат не відповідає гідному вшануванню пам’яті загиблих захисників.
Критики проєкту вважають, що масивні бетонні конструкції привертають більше уваги, ніж самі обличчя військових. Окремо обурення викликало те, що фотографії розміщені на великих плитах у відносно малому форматі.
«Це неповага до всієї ветеранської спільноти, до всіх захисників», — заявили у ветеранській спільноті.
Також частина родин і ветеранів вважає невдалим місце розташування алеї — у парковій зоні поруч із дитячими майданчиками та місцями сімейного відпочинку.
Питання до погодження проєкту
Окрема претензія стосується процедури погодження. У Деснянській районній державній адміністрації заявляли, що проєкт узгоджували з родинами полеглих військових.
Водночас рідні загиблих стверджують, що реалізований вигляд алеї суттєво відрізняється від тих варіантів, які їм показували раніше. За їхніми словами, під час зустрічей демонстрували інші ескізи, а фінальний результат не відповідає очікуванням родин.
Ситуація навколо Алеї Героїв знову порушила питання про те, як саме в українських містах мають створювати меморіальні простори та наскільки важливо залучати до таких рішень родини загиблих, ветеранів і фахівців із меморіалізації.