У Києві розпочали демонтаж захисних конструкцій навколо пам’ятника Лесі Українці. У КМДА пояснили, що модульні споруди та мішки з піском уже не здатні захистити монумент від сучасних російських ракет, а тривале перебування під укриттям створює додаткові ризики через вологу, грибок і біологічні пошкодження.
У Києві демонтують захисні конструкції
У четвер, 30 липня, столичні комунальні служби розпочали демонтаж захисних конструкцій, встановлених навколо пам’ятника Лесі Українці. Роботи проводять у межах поетапної розконсервації київських монументів.
На початку повномасштабного російського вторгнення пам’ятники у столиці закривали модульними конструкціями та мішками з піском. Такі заходи мали зменшити ризик пошкоджень від уламків і вибухових хвиль.
Чому старі укриття втратили ефективність
Директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк пояснив, що за понад чотири роки повномасштабної війни характер загроз суттєво змінився. Разом із ним довелося переглянути й підходи до збереження культурних пам’яток.
«На початку повномасштабного вторгнення захист пам’ятників модульними конструкціями та мішками з піском був необхідним рішенням. Це дозволило мінімізувати ризики пошкодження від уламків і вибухових хвиль тогочасних уражень. Утім за понад чотири роки війни змінився характер загроз, а разом із ним — і підходи до збереження пам’ятників», — пояснив Сергій Анжияк.
Російські окупанти дедалі частіше застосовують балістичні ракети та інші засоби ураження великої потужності. Вони здатні руйнувати навіть залізобетонні конструкції, тому модульні укриття більше не гарантують монументам належного захисту.
Конструкції можуть додатково пошкодити монумент
У КМДА зазначили, що під час потужної вибухової хвилі захисні модулі та мішки з піском можуть самі перетворитися на джерело небезпеки. Їхні частини здатні спричинити додаткові механічні пошкодження пам’ятника.
Водночас сертифікованих конструкцій, які могли б гарантовано захистити монументи від сучасних засобів ураження, наразі не існує. Саме тому міська влада переходить до іншого підходу у збереженні пам’яток.
Під укриттями накопичується волога
Ще однією причиною демонтажу стали наслідки тривалого перебування пам’ятників усередині закритих конструкцій. Через недостатню вентиляцію там накопичується волога, поступово руйнуються мішки з піском і створюються сприятливі умови для появи грибків.
Також пам’яткам загрожують інші біологічні ураження. Особливо небезпечними такі умови є для монументів, виготовлених із мармуру та інших природних матеріалів.
Тривале зберігання пам’ятника в закритому просторі без регулярного огляду може завдати йому не меншої шкоди, ніж зовнішні чинники. Тому технічний стан об’єктів потрібно постійно контролювати.
Як тепер захищатимуть пам’ятники
У Департаменті культури наголосили, що збереження пам’ятника не обмежується спорудженням навколо нього фізичного укриття. Важливішими стають регулярне обстеження, профілактичне обслуговування та своєчасна реставрація.
«Сьогодні захист пам’ятника — це не лише його “укриття”. Це насамперед можливість постійно контролювати його технічний стан, своєчасно проводити профілактичні та реставраційні роботи. Саме такий підхід дає змогу максимально зберегти наші культурні надбання в умовах війни», — наголосив Сергій Анжияк.
Після демонтажу конструкцій фахівці зможуть регулярно перевіряти стан пам’ятника Лесі Українці. За необхідності вони проводитимуть профілактичні або відновлювальні роботи.
Які монументи відкриють наступними
Розконсервація столичних пам’ятників відбувається поступово. Раніше комунальні служби вже демонтували захисні конструкції навколо пам’ятників княгині Ользі та композитору Миколі Лисенку.
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці влада планує відкрити пам’ятник засновникам Києва в Наводницькому парку. Його стан також мають перевірити відповідні фахівці.
FAQ
- Що відбувається біля пам’ятника Лесі Українці?
Столичні комунальні служби демонтують модульні захисні конструкції та мішки з піском, встановлені після початку повномасштабного вторгнення. - Коли розпочали демонтаж?
Роботи біля пам’ятника розпочали у четвер, 30 липня 2026 року. - Чому захисні конструкції вирішили прибрати?
Вони вже не забезпечують належного захисту від сучасних потужних ракет, а також можуть самі пошкодити пам’ятник під час вибухової хвилі. - Як укриття впливає на стан пам’ятника?
Усередині накопичується волога, руйнуються мішки з піском, погіршується вентиляція та виникають грибки й біологічні ураження. - Хто пояснив причини демонтажу?
Причини перегляду підходів до захисту монументів назвав директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк. - Чи існують конструкції, здатні повністю захистити пам’ятники?
За інформацією КМДА, сертифікованих споруд, які гарантували б ефективний захист від сучасних засобів ураження, наразі немає. - Як тепер зберігатимуть пам’ятник Лесі Українці?
Фахівці регулярно контролюватимуть його технічний стан і за потреби проводитимуть профілактичні та реставраційні роботи. - Які пам’ятники у Києві вже розконсервували?
Раніше захисні конструкції демонтували біля пам’ятників княгині Ользі та Миколі Лисенку. - Який монумент планують відкрити наступним?
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці планують розконсервувати пам’ятник засновникам Києва в Наводницькому парку.