Розслідування щодо навчального центру 425-го окремого штурмового полку «Скеля» викликало широку дискусію у суспільстві та військовому середовищі. На тлі офіційної перевірки військові й публічні діячі закликають відокремлювати можливу відповідальність конкретних осіб від оцінки всього бойового підрозділу.
Що спричинило суспільний резонанс
Розслідування видання «Бабель» щодо навчального центру 425-го окремого штурмового полку «Скеля» стало однією з найобговорюваніших тем останніх тижнів. Опубліковані свідчення про можливі порушення прав військовослужбовців, жорсткі методи підготовки та ставлення до мобілізованих викликали активну реакцію як серед військових, так і серед цивільного суспільства.
Наразі триває офіційна перевірка, яка має встановити всі обставини та надати правову оцінку озвученим фактам. Якщо порушення мали місце, відповідальні особи повинні понести покарання відповідно до закону.
Водночас у суспільстві дедалі частіше лунають заклики уникати узагальнень і не переносити можливу відповідальність окремих осіб на весь підрозділ.
Чому військові виступили на захист підрозділу
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» пройшов складний бойовий шлях від добровольчого розвідувального формування до одного з найбільш боєздатних штурмових підрозділів Сил оборони України.
Бійці підрозділу брали участь у боях на Харківщині, під Бахмутом, Соледаром, Авдіївкою та на Покровському напрямку, виконуючи одні з найскладніших бойових завдань.
Підрозділ неодноразово відзначався високим рівнем бойової підготовки, впровадженням сучасних технологій, використанням безпілотних систем та нових тактичних рішень, спрямованих на підвищення ефективності бойових дій і збереження життя військовослужбовців.
Саме тому низка військових та публічних діячів, серед яких Андрій Оністрат, Дмитро Крапивенко, Роман Донік та Юрій Коломійчук, закликали суспільство дочекатися результатів офіційного розслідування та утриматися від передчасних висновків.
Позиція щодо перевірки та відповідальності
Представники «Скелі» заявили про готовність сприяти слідству та наголосили, що зацікавлені в об'єктивному встановленні всіх обставин.
Відповідальність має бути персональною, а оцінка діяльності підрозділу повинна ґрунтуватися на встановлених фактах.
В умовах війни особливо важливо зберігати баланс між необхідністю відкрито говорити про можливі порушення у війську та недопущенням безпідставної дискредитації підрозділів і військовослужбовців, які щодня виконують бойові завдання на фронті.
Сильна держава здатна одночасно проводити неупереджені розслідування, притягувати винних до відповідальності та зберігати повагу до тих, хто захищає країну. Остаточні висновки щодо ситуації навколо «Скелі» мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та результатах офіційного розслідування.
Версії про інформаційний контекст
Окремі експерти та коментатори також висловлюють припущення щодо можливих причин масштабного інформаційного резонансу навколо «Скелі». Зокрема, у публічному просторі з'явилися версії про можливий вплив бізнесових чи політичних інтересів на інформаційну кампанію.
Водночас наразі такі припущення не мають офіційного підтвердження, а тому потребують ретельної перевірки та не можуть розглядатися як встановлений факт.
Експерт Володимир Бондаренко на своїй сторінці у Facebook припустив, що підвищена увага до теми може бути пов'язана з ширшим контекстом конкуренції у сфері виробництва безпілотних систем та впливом окремих груп, пов'язаних із ринком дронів.
«Я, як конспіролог, вимушений вставити свої 5 копійок і показати зв'язки Бабенка», — написав Володимир Бондаренко.
«Нагадаю: першим інформатором був сайт “Бабель”, який нещодавно купив Олексій Бабенко. Бабенко — це виробник дронів “Вирій” з обігом $120 млн у 2025 році», — вважає Бондаренко.
У своїх припущеннях Бондаренко також згадував Ярослава Ажнюка, Андрія Полтавця, Олександра Черняка та можливі зв'язки частини представників miltech-сектору з оточенням міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Ці твердження залишаються оцінкою автора допису і не є встановленими фактами.
«Можна припустити, що реальними бенефіціарами “Вирія” є не Бабенко, а його постачальники», — написав Бондаренко.
Такі версії лише підкреслюють потребу в обережності. Публічний резонанс не повинен підміняти собою офіційне розслідування, а будь-які висновки мають спиратися на докази, а не на припущення.
Навесні 2026 Юрій Ніколов писав, що в кінці 2025 року Бабенко отримав замовлення на 100 тисяч fpv-дронів на оптоволокні ($120млн). Отримавши передплату Бабенко завалив строки виконання замовлення. Фронт залишився без fpv-дронів на оптоволокні на 3 місяці.
Додам: тоді ж Бабенко викупив 75% видання "Бабель" у менеджерів Коломойського ($1млн). В цей же день Бабенко купив PORSCHE Macan», - вважає Бондаренко.