Останки Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Івана Котляревського не переноситимуть до Національного пантеону у Києво-Печерській лаврі. Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що новий меморіальний простір не буде звичайним кладовищем із сотнями поховань.
Де залишаться поховання українських класиків
Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку та Івана Котляревського не планують перепоховувати у майбутньому Національному пантеоні.
Тарас Шевченко й надалі буде похований у Каневі на Чернечій горі. Могили Лесі Українки, Івана Франка та Івана Котляревського також залишаться на нинішніх місцях.
Таке рішення пояснив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров під час ефіру національного телемарафону.
Яким буде Національний пантеон
За словами Алфьорова, Національний пантеон не створюють як велике кладовище для сотень відомих українців.
У ньому не планують облаштовувати 300–500 поховань. Йдеться лише про кілька десятків видатних постатей, чиї останки можуть перенести до України.
«Пантеон — це не кладовище, 300–500 поховань там не буде. Там будуть перепоховані кілька десятків людей. Пантеон — це не про збирання мощей, і тому, наприклад, Шевченко похований у Каневі на Чернечій горі, він там і залишиться. Леся Українка, Франко будуть на своїх місцях, Котляревський буде на своєму місці. Пантеон — це не про володіння мощами».
Головна мета проєкту полягає не в перенесенні всіх відомих поховань до одного місця, а у вшануванні окремих діячів української історії.
Кого можуть перепоховати
У Національному пантеоні планують перепоховати передусім видатних українців, які загинули або померли за межами України та були поховані за кордоном.
Олександр Алфьоров також повідомив, що останки людини можна буде перенести до Пантеону щонайменше через 25 років після її смерті.
Таким чином, до меморіального комплексу потраплять лише окремі постаті, які відповідатимуть визначеним критеріям.
Де планують створити Пантеон
Національний пантеон планують облаштувати на території Києво-Печерської лаври.
Він має стати місцем державного вшанування українців, які зробили значний внесок у боротьбу за незалежність, розвиток культури, науки та державності.
Водночас створення такого простору не передбачає масового перенесення останків українських письменників, митців та інших історичних діячів із місць, які вже мають символічне значення.
Дискусія навколо перепоховання Степана Бандери
Раніше в Офісі президента повідомляли, що в Україні можуть перепоховати одного з ідеологів Організації українських націоналістів Степана Бандеру.
Ідея створення Національного пантеону вже викликала критику з боку президента Польщі Кароля Навроцького.
Він називав цю ініціативу ескалацією, припускаючи, що на території Пантеону можуть бути поховані діячі ОУН та УПА.