У медіа та політичних дискусіях усе частіше звучить поняття “фінський сценарій” завершення війни України та росії. Зазвичай його згадують як один із можливих варіантів завершення великого конфлікту між значно сильнішою державою та меншою країною, яка чинить опір.
Що таке “фінський сценарій”
У медіа постійно мусується тема того, як саме може завершитися війна України та росії. Один із найбільш згадуваних варіантів — так званий “фінський сценарій”. Але що саме мають на увазі, коли використовують це формулювання?
Зазвичай у приклад наводять радянсько-фінську війну 1939–1940 років, також відому як “Зимова війна”. Саме її часто порівнюють із нинішнім конфліктом між Україною та росією.
Чому згадують війну Фінляндії та СРСР
30 листопада 1939 року СРСР напав на незалежну Фінляндію. Війна тривала до 13 березня 1940 року. Радянський Союз вимагав від Фінляндії поступок територіями та хотів відсунути кордон від Ленінграда, який, на думку москви, був надто близько до фінської території.
Крім цього, радянська влада вимагала передачі низки островів у Фінській затоці та частини Карельського перешийка. Фінляндія відмовилася приймати ультимативні умови, після чого СРСР почав вторгнення.
СРСР пояснював напад на Фінляндію “питаннями безпеки Ленінграда”, однак у світі це сприймалося як агресія великої держави проти меншої країни.
Що спільного між двома війнами
Певні паралелі між війною Фінляндії та СРСР і нинішньою війною України проти росії дійсно існують.
- велика країна напала на значно меншу;
- була очевидна неспівмірність ресурсів — як людських, так і технічних;
- Фінляндія, як і сьогодні Україна, отримала підтримку світового співтовариства;
- наступаюча армія зазнала величезних втрат — тоді радянська, зараз російська.
Для світу Фінляндія стала символом опору значно сильнішому противнику. Схожим чином сьогодні сприймається й Україна.
У чому головні відмінності
Попри схожість окремих моментів, між цими війнами є і дуже важливі відмінності.
Радянсько-фінська війна була відносно короткою — вона тривала трохи більше трьох місяців. Повномасштабна війна росії проти України вже давно вийшла за межі “короткої кампанії”.
Фінляндія тоді воювала переважно за рахунок мобільних груп, партизанських дій та снайперів. Технологічного паритету із СРСР вона не мала.
Україна ж у нинішній війні часто сама задає темп у використанні сучасних технологій. Насамперед це стосується безпілотників, FPV-дронів, цифрової розвідки та високоточної зброї.
Іншими словами, якщо Фінляндія робила ставку переважно на тактику виживання, то Україна значною мірою формує нову модель сучасної війни.
Чим завершилася радянсько-фінська війна
Формально Фінляндія була змушена поступитися частиною своїх територій, зокрема частиною Карелії. Для фінів це була важка, але не фатальна поразка — країна зберегла незалежність та державність.
Пізніше Фінляндія вступила у Другу світову війну на боці Німеччини, намагаючись повернути втрачені території. Водночас фінський фронт вважався одним із найменш активних — масштабних наступів на Ленінград Фінляндія не проводила.
Після завершення Другої світової війни Фінляндія уклала мир із СРСР, остаточно погодилася на втрату територій та обрала модель нейтралітету.
При цьому країна поступово стала важливим торговельним мостом між Заходом та радянським союзом, підтримуючи прагматичні економічні відносини з москвою.
Що це може означати для України
Коли сьогодні говорять про “фінський сценарій” для України, зазвичай мають на увазі приблизно таку модель:
Україна де-факто втратить частину територій, уже захоплених росією. Держава залишиться сильно озброєною, але формально не вступить до НАТО, зберігаючи статус військового нейтралітету.
Згодом можуть відновитися прагматичні економічні відносини між Україною та росією, а сама Україна потенційно стане певним торговельним мостом між Заходом і Сходом.
Для когось це може виглядати як компроміс заради збереження державності та припинення війни. Для когось — як неприйнятна поступка агресору.
А чи буде це перемогою чи ні — вирішувати кожному з нас.