Росія системно атакує українські військові підрозділи не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Йдеться про скоординовані кампанії, мета яких — підірвати довіру до ЗСУ, знизити мотивацію, зірвати мобілізацію і посіяти сумніви в суспільстві щодо спроможності української армії.
Що таке FIMI і чому це стосується війни
Закордонні інформаційні маніпуляції та втручання — це не просто неправдиві новини. Йдеться про зовнішні, приховані й скоординовані операції, які поєднують фейки, емоційні тригери, фіктивні акаунти, ботів, проксі-медіа, вибіркові «зливи» та інші інструменти впливу. Їхня мета — не просто обдурити, а змінити поведінку людей, послабити стійкість суспільства і вплинути на політичні та безпекові рішення.
У випадку України такі атаки є частиною ширшої війни. У ЄС прямо зазначають, що шкідливий вплив на інформаційний простір є важливим компонентом агресивної війни Росії проти України, а сама Україна стала полігоном для найбільш масштабних інформаційних атак сучасності.
Навіщо Росія б’є саме по підрозділах ЗСУ
Інформаційні атаки проти конкретних підрозділів дають ворогу одразу кілька ефектів. Вони допомагають зривати поповнення особового складу, сіяти недовіру до військового командування, придушувати волю до опору і бити по моральному стану чинних військ.
Окрема ціль — створити враження хаосу: ніби українські бригади несуть катастрофічні втрати, командування приховує правду, а служба в армії є безглуздою або приреченою. Саме тому російські кампанії часто прив’язані не до абстрактної теми війни, а до назв підрозділів, конкретних напрямків і емоційно чутливих тем — мобілізації, оточення, полону чи «зради».
Документовані приклади атак
Один із найпоказовіших кейсів — хвиля хакерських атак на українські медіа в лютому 2024 року. Після зламів сайтів LIGA.net, «Апострофа», «Телеграфа», акаунта «Української правди» в X та ефіру каналу «Еспресо» росіяни поширювали фейки про нібито «розгром» елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці. Це була спроба легітимізувати пропаганду через довіру до українських медіа.
Інший тип атаки — фейкові повідомлення про конкретні підрозділи та їхніх командирів. Наприклад, АрміяInform описувала, як російська пропаганда поширювала брехню про нібито полонення керівників спецпідрозділу Kraken. Після цього українські бійці публічно спростовували ці заяви.
Ще один напрямок — удари по мобілізації та комплектуванню. АрміяInform у 2025 році описала, як Росія масштабувала гібридні інструменти проти системи поповнення Сил оборони. Серед зафіксованих прикладів — фейк про нібито мобілізацію безхатченків до 119-ї бригади ТрО, який спростовував Центр протидії дезінформації.
Як саме працює російська схема
Схема зазвичай однакова: спочатку запускається емоційна теза — про «величезні втрати», «безглузде командування», «обман мобілізованих» або «зраду». Далі її підхоплюють анонімні канали, ботомережі, псевдоексперти або зламані майданчики. Після цього фейк намагаються подати як вже «обговорюваний факт».
Росія поєднує дезінформацію з технічними засобами: зламами медіа, підміною контенту, вкиданням фальшивих документів, використанням фото й відео без контексту або з перекрученими підписами. Це важливо: у межах FIMI маніпуляція часто будується не тільки на вигаданому контенті, а й на перекрученій правді, вирваних цитатах і штучному посиленні окремих меседжів.
Подібні інформаційні атаки можуть бути спрямовані проти будь-яких активних бойових підрозділів ЗСУ — особливо тих, що демонструють ефективність на фронті. Йдеться про створення фейкових історій про «великі втрати», «провали операцій» або дискредитацію командирів.
У цьому контексті підрозділи, які регулярно з’являються у зведеннях або публічному просторі — зокрема 425-й окремий штурмовий полк «Скеля», 3-тя окрема штурмова бригада, підрозділ Kraken, 47-ма окрема механізована бригада та інші бойові частини — можуть ставати потенційними мішенями для інформаційного тиску.
Чим ефективніше працює підрозділ на фронті, тим вища ймовірність, що він стане мішенню для ІПСО. У сучасній війні успіх на полі бою майже завжди супроводжується спробами дискредитації в інформаційному просторі.
Чому це важливо для фронту
Інформаційна атака проти підрозділу ЗСУ — це спроба вплинути не лише на аудиторію в тилу. Вона б’є по родинах військових, по новобранцях, по репутації частин, по взаємній довірі всередині армії. Якщо суспільство починає вірити, що окремий підрозділ «розбитий», «кинутий» або «скомпрометований», це працює на ту саму мету, що й вогневий удар: послабити опір.
Саме тому боротьба з такими кампаніями — не другорядна тема, а елемент оборони. У сучасній війні підрозділ потрібно не лише озброювати і навчати, а й захищати від системних інформаційних атак, які Росія веде паралельно з бойовими діями.
Росія атакує підрозділи ЗСУ не тільки дронами, артилерією чи ракетами. Вона одночасно б’є по їхній репутації, моральному стану та довірі до них у суспільстві. Саме в цьому і полягає суть FIMI: зламати не лише оборону, а й сприйняття реальності.