Справи про відстрочку від мобілізації в Україні
В Україні, на фоні змін у законодавстві щодо мобілізації, все частіше виникають випадки, коли право на відстрочку доводиться відстоювати в суді.
Приклад справи
Зокрема, одним із таких випадків став розгляд справи чоловіка, який оскаржив відмову у відстрочці від призову, посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він зазначив, що є вітчимом дитини з інвалідністю.
Чоловік вступив у шлюб у 2024 році з жінкою, яка виховує дитину з інвалідністю. У свідоцтві про народження дитини батько не вказаний через слова матері. Мати має серйозні проблеми зі здоров’ям, що ускладнює догляд за дитиною, а бабуся є літньою пенсіонеркою, що проживає окремо. Таким чином, чоловік фактично став єдиним опікуном.
Рішення територіального центру комплектування
Рішення територіального центру комплектування спочатку надало йому відстрочку, але у квітні 2025 року це рішення було скасовано через відсутність кровного споріднення з дитиною. Повторне звернення залишили без розгляду.
Територіальний центр комплектування заявив, що законодавство передбачає відстрочку тільки для батьків, а вітчим не підпадає під цю категорію. Тому підстав для звільнення від призову не знайшлося.
Рішення суду
Проте суд підтримав позивача, скасувавши рішення комісії ТЦК про відмову у відстрочці, і визнав, що повторне звернення чоловіка було неправомірно залишено без розгляду.
Згідно з рішенням суду, територіальний центр зобов’язаний повторно розглянути надані документи, враховуючи висновки суду. Суд також зазначив, що вітчим має сімейні обов’язки щодо дитини, якщо він живе з нею під одним дахом та активно бере участь в її вихованні.
Важливість реальних обставин
У справі враховувалися положення Конституції України, Сімейного кодексу та постанови Кабінету Міністрів, які підкреслюють важливість обставин, що оточують родину та інтереси дитини.
Суд стверджує, що у випадках, подібних до цього, формальний підхід неприпустимий, а рішення повинні прийматися з врахуванням дійсних життєвих обставин родини та потреб дитини.