На Покровському напрямку російські окупанти продовжують застосовувати тактику інфільтрації малими групами. Речник 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Олексій Братущак пояснив, чому противник готовий втрачати десятки й сотні солдатів заради мінімального просування.
Покровський напрямок залишається одним із найважчих
На Покровському напрямку ситуація залишається напруженою. Російські окупанти намагаються просуватися зі сторони Родинського та в районі Шевченкового, використовуючи малі піхотні групи для поступового проникнення між позиціями Сил оборони.
За словами речника 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Олексія Братущака, підрозділ одночасно працює на 12 напрямках, а Покровський залишається серед найскладніших. Противник діє без пауз, попри значні втрати особового складу.
Як працює тактика інфільтрації
Тактика інфільтрації полягає у тому, що російські окупанти запускають уперед велику кількість піхоти, розраховуючи, що хоча б кілька військових зможуть дійти до визначеної точки, сховатися в посадці або зайняти окрему ділянку.
Для російського командування навіть таке мінімальне просування може подаватися як результат, навіть якщо більшість особового складу була ліквідована або потрапила в полон.
«Якщо вони 100 людей запускають, які доходять до визначеної точки, для них це вже вважається за успіх. Зрозуміло, що ми не можемо так діяти як ворог, тому в такій кількості і такими методами людей вперед не відправляємо. Відповідно, у них п'ятеро просунулися — 95 стали в місті, 300 — потрапили в полон. І ворог вже може показувати, що він там захопив якусь ділянку чи посадку», — пояснив Олексій Братущак.
Українські підрозділи не можуть і не будуть діяти за такою логікою, адже для Сил оборони життя військовослужбовців не є витратним матеріалом. Саме ця різниця в підходах пояснює, чому противник іноді отримує локальне просування ціною катастрофічних втрат.
Чому «зеленка» допомагає малим групам
У літній період густі насадження ускладнюють спостереження та роботу безпілотників. Так звана «зеленка» дає російським групам більше можливостей приховано рухатися, ховатися та намагатися закріпитися на окремих ділянках.
Водночас поява противника у посадці ще не означає повноцінного контролю над територією. Такі групи виявляють, відстежують і знищують дронарі та штурмові підрозділи. Саме тому тимчасове просування окупантів не є вироком для оборони.
Дрони та тиск на логістику
Російські окупанти активно застосовують безпілотники для пошуку логістичних маршрутів, спостереження за дорогами та дистанційного мінування. Це створює додаткові ризики для ротацій, евакуації та постачання українських підрозділів на передових позиціях.
На Покровщині противник намагається не лише прорвати оборону, а й поступово виснажувати українські сили постійним тиском. Такий підхід часто називають тактикою «тисячі порізів»: замість одного великого удару росіяни намагаються створювати багато дрібних, але постійних загроз.
Як «Скеля» відповідає на дії противника
У 425-му полку «Скеля» наголошують, що відповідь на тактику малих груп має бути асиметричною. Українські підрозділи не повторюють методи противника, а діють точніше: використовують дрони, штурмові групи та постійний тиск на окупантів, які змогли просунутися вперед.
Братущак також звернув увагу на деморалізований стан російських військових. За його словами, командування противника не дозволяє пораненим відходити, а у випадках спроб здатися в полон російські окупанти можуть бути вбиті власними ж.
Покровський напрямок і надалі залишається зоною важких боїв. Противник намагається досягати результату ціною великих втрат, але бійці полку «Скеля» та інші підрозділи Сил оборони продовжують знищувати штурмові групи, вибивати окупантів із позицій і не дозволяти локальним просуванням перетворитися на стійкий контроль.
Джерело: Інформатор