Поліція Південної Кореї провела обшук у штаб-квартирі Starbucks Korea через рекламну кампанію «Tank Day», запущену 18 травня — у річницю жорстокого придушення демократичного повстання у Кванджу 1980 року. Слідчі перевіряють, чи могли керівники компанії навмисно використати образи, пов’язані з танками, тортурами та загибеллю учасників демократичного руху.
Чому поліція прийшла до Starbucks Korea
Підрозділ столичної поліції Сеула провів обшук у штаб-квартирі Starbucks Korea в районі Каннам. Слідчі вилучають внутрішні документи та інші матеріали, пов’язані з підготовкою резонансної рекламної кампанії «Tank Day».
У судовому ордері, за даними південнокорейських медіа, серед можливих правопорушень зазначена образа. Правоохоронці намагаються встановити, чи усвідомлювали працівники компанії історичний контекст реклами та чи не було провокаційне оформлення кампанії навмисним.
Це перший обшук у Starbucks Korea у межах розслідування. Поліція намагалася отримати відповідний дозвіл ще 8 червня, проте прокуратура повернула запит і вимагала спочатку провести додаткові добровільні слідчі дії.
Материнська компанія Shinsegae Group також організувала власну перевірку. Однак троє з п’яти керівників і співробітників, причетних до кампанії, відмовилися добровільно надати свої мобільні телефони для аналізу.
Як реклама нагадала про різанину у Кванджу
Скандальна акція стартувала 18 травня, у день річниці Кванджуського повстання 1980 року. Тоді військовий режим Чон Ду Хвана направив проти прихильників демократії війська, бронетехніку та гелікоптери. Унаслідок придушення протестів сотні людей загинули або зникли безвісти.
Саме цього дня Starbucks Korea вирішила рекламувати великі металеві чашки серії SS Tank і назвала акцію «Tank Day» — «День танка». Для багатьох жителів країни поєднання дати та назви стало прямим нагадуванням про застосування військової техніки проти цивільних у Кванджу.
Додаткове обурення спричинило рекламне гасло із закликом із гуркотом поставити чашку на стіл. Воно нагадало відому фразу поліції після смерті 21-річного студента Пак Чон Чхоля, якого у 1987 році закатували під час допиту.
Правоохоронці тоді намагалися приховати тортури та стверджували, що слідчий лише вдарив по столу, після чого студент застогнав і раптово помер. Загибель Пак Чон Чхоля стала одним із каталізаторів масового демократичного руху 1987 року.
Звільнення директора та масовий бойкот
Starbucks Korea припинила кампанію вже за кілька годин після її запуску, однак скандал продовжив стрімко поширюватися. У соціальних мережах з’явилися відео, на яких обурені клієнти розбивали фірмові чашки, видаляли застосунок Starbucks і вимагали повернути кошти з передплачених карток.
Генерального директора Starbucks Korea Сон Чон Хьона звільнили того самого дня. Голова Shinsegae Group Чон Йон Чжин спочатку оприлюднив письмове вибачення, а пізніше виступив на телевізійній пресконференції та тричі вклонився перед камерами.
«Я дуже серйозно сприймаю те, що через недоречну маркетингову кампанію Starbucks Korea багато людей відчули глибокий біль і гнів».
Чон Йон Чжин визнав, що реклама завдала болю учасникам демократичного руху, родинам загиблих і всьому суспільству. Проте організації, які представляють жертв подій 18 травня, не прийняли вибачення та звернулися до поліції.
«Я глибоко вклоняюся і прошу вибачення як представник групи. Ця реклама глибоко поранила громадськість, сім’ї загиблих і постраждалих від подій 18 травня».
До бойкоту долучилися державні структури. Міністерство внутрішніх справ Південної Кореї заявило, що більше не використовуватиме подарункові сертифікати компаній, які зневажають історію демократії або перетворюють її на комерційний матеріал.
Після скандалу обсяг карткових платежів у кав’ярнях Starbucks за один тиждень скоротився приблизно на 26%. Загалом у травні витрати клієнтів знизилися на 10% порівняно з попереднім місяцем. Споживачі також почали вимагати повернення грошей із передплачених карток, на яких зберігалося близько 400 мільярдів вон, або приблизно 260 мільйонів доларів.
Що тепер перевіряють слідчі
Скарги проти Чон Йон Чжина, звільненого керівника Сон Чон Хьона та інших причетних осіб подали представники організацій ветеранів демократичного руху 18 травня і громадські активісти. Серед можливих звинувачень називають образу, наклеп і порушення спеціального закону про Кванджуський демократичний рух.
Shinsegae Group раніше заявляла, що внутрішня перевірка не виявила доказів навмисного глузування над жертвами. Компанія пояснювала, що суперечливе рекламне гасло запропонував інструмент ШІ, а деякі менеджери, які погодили кампанію, навіть не відкрили вкладені до електронних листів матеріали.
Американська Starbucks Corporation, яка передала управління південнокорейським бізнесом місцевому ліцензіату та не володіє часткою в ньому, також попросила вибачення. Компанія визнала інцидент неприпустимим і пообіцяла переглянути внутрішні стандарти контролю реклами.
«Хоча це сталося ненавмисно, такого ніколи не мало статися. Ми усвідомлюємо глибокий біль і образу, яких це завдало жертвам, їхнім родинам і всім, хто сприяв демократизації Кореї».
Starbucks має понад 2100 кав’ярень у Південній Кореї, яка є третім найбільшим ринком мережі після США та Китаю. Тепер слідству належить з’ясувати, чи був скандал наслідком недбалості та провалу корпоративного контролю, чи окремі співробітники свідомо використали символи однієї з найболючіших подій у сучасній історії країни.