Майже через шість місяців протистояння з Іраном Дональд Трамп дедалі активніше шукає спосіб завершити конфлікт, тоді як Тегеран намагається використати контроль над Ормузькою протокою як головний важіль тиску. Вашингтон водночас робить ставку на економічне виснаження Ірану: американський президент заявляє про величезну інфляцію, нестачу грошей і наслідки морської блокади.
У Вашингтона звужуються варіанти
Війна США з Іраном наближається до шестимісячної позначки, а можливості Вашингтона для подальших дій стають дедалі обмеженішими. У Білому домі зростає зацікавленість у пошуку варіанта, який дозволив би Дональду Трампу оголосити про досягнення результату та вийти з конфлікту.
Одним із головних завдань залишається повноцінне відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Саме відкриття цього маршруту може стати для американського президента підставою заявити про перемогу навіть без повного виконання початкових вимог Вашингтона щодо Ірану.
Політичний та національно-безпековий аналітик Девід Сенгер зазначив, що іранське керівництво добре бачить складну ситуацію США.
«США вичерпують боєприпаси, варіанти дій і, зрештою, терпіння».
За його оцінкою, Тегеран розуміє, що Трамп хоче знайти вихід із затяжного протистояння. Додатковим фактором є ставлення американських виборців: конфлікт не має переконливої підтримки навіть серед частини республіканців.
Іран бачить бажання Трампа завершити війну
Іран, своєю чергою, намагається використати ситуацію максимально вигідно. Тегеран розуміє, що тривала війна створює для Вашингтона не лише військові, а й внутрішньополітичні та економічні проблеми.
Американські військові витратили значну кількість високоточного озброєння та засобів протиракетної оборони. На цьому тлі високопоставлені представники американського військового керівництва приватно закликали адміністрацію шукати шлях до завершення конфлікту.
Тегеран також розраховує, що наближення проміжних виборів у США посилюватиме тиск на Білий дім. Високі ціни на пальне та інші товари можуть безпосередньо впливати на настрої американських виборців.
Трамп робить ставку на економічний тиск
Попри складну військову ситуацію, Дональд Трамп демонструє, що поки не прагне розпочинати новий масштабний наступ проти Ірану. Натомість президент США розраховує, що економічний тиск змусить Тегеран піти на поступки.
«Ми просто спостерігаємо за Іраном із його величезною інфляцією».
Трамп також заявив, що Іран перебуває у дуже складному фінансовому становищі та має проблеми навіть із фінансуванням власних військових.
Одним із ключових інструментів тиску стала американська морська блокада іранських портів. Вона ускладнила експорт нафти — головного джерела валютних надходжень для Тегерана.
Іранська економіка вже переживає різке зростання цін. За даними іранської статистики, вартість продуктів харчування та напоїв зросла на 113,8%, хліба і зернових — приблизно на 140%, а молочних продуктів та яєць — на 116,8%.
Ормузька протока стала головним важелем Тегерана
Найсильнішим інструментом Ірану у протистоянні зі США виявилася Ормузька протока. До початку війни через неї щодня проходило близько 20 мільйонів барелів нафти — приблизно п'ята частина світового споживання.
Через протоку також перевозилася приблизно п'ята частина світової торгівлі скрапленим природним газом, значну частину якого постачає Катар. Після початку конфлікту обсяги транспортування різко скоротилися.
Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати змогли частково перенаправити нафту іншими маршрутами. Проте мільйони барелів щоденного експорту з регіону все одно залишаються залежними від Ормузької протоки.
Для Ірану контроль над цим маршрутом перетворився на політичний козир: Тегеран може створювати проблеми світовим енергетичним ринкам і водночас тиснути безпосередньо на американську економіку.
Ціна війни для США
Перші місяці конфлікту спричинили різкі коливання нафтових котирувань. Після початкового стрибка ціни знизилися, і на початку серпня нафта коштувала трохи більше 75 доларів за барель.
Сам Трамп використовує це як аргумент на користь своєї стратегії та наполягає, що економічні наслідки для американців поступово слабшають.
«Це як шахова партія».
Водночас проблема Ормузької протоки залишається невирішеною. Будь-який новий виток бойових дій або атаки на комерційні судна здатні знову різко підняти ціни на нафту та бензин.
Окремою проблемою стала витрата американських боєприпасів. За повідомленнями американських посадовців та законодавців, конфлікт суттєво скоротив запаси окремих високоточних ракет і систем перехоплення, що збільшує тиск на адміністрацію Трампа.
Переговори та умови Ірану
Сполучені Штати та Іран протягом війни кілька разів намагалися перейти від бойових дій до дипломатії. У квітні сторони погодили припинення вогню, а в червні за посередництва Пакистану підписали меморандум, який мав створити основу для тривалішого миру.
Однак домовленості згодом зірвалися, і США та Іран знову обмінялися ударами. Тепер Вашингтон робить нову спробу знайти формулу, яка дозволить відновити нормальне судноплавство.
Іран одночасно підвищує ціну можливого компромісу. Серед вимог Тегерана називали компенсацію за завдані війною збитки, скасування американських санкцій, розморожування коштів та припинення військових операцій США.
Іран також веде переговори з Оманом щодо режиму проходження суден через Ормузьку протоку. Для Трампа відкриття маршруту могло б стати можливістю завершити затяжний конфлікт, але Тегеран очевидно розуміє цінність свого головного переговорного важеля й не поспішає від нього відмовлятися.
FAQ
- Скільки триває війна США та Ірану?
Станом на серпень 2026 року конфлікт наближається до шестимісячної позначки після початку масштабних американсько-ізраїльських ударів наприкінці лютого. - Чому Ормузька протока настільки важлива?
До війни через неї проходило близько 20 мільйонів барелів нафти на добу — приблизно п'ята частина світового споживання, а також значна частина світового експорту скрапленого газу. - Чого зараз хоче Дональд Трамп?
Одне з головних завдань Вашингтона — добитися стабільного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та знайти спосіб завершити затяжне протистояння. - Як США тиснуть на Іран?
Вашингтон використовує санкції, морську блокаду іранських портів, військові удари та дипломатичний тиск. - Наскільки сильно постраждала економіка Ірану?
Країна зіткнулася з різкою інфляцією, падінням доходів від експорту та зростанням вартості базових продуктів. Зокрема, ціни на хліб і зернові зросли приблизно на 140%. - Які умови висуває Іран?
Серед вимог Тегерана називали припинення американських військових операцій, скасування санкцій, розблокування коштів та компенсацію збитків.