Зміни клімату дедалі сильніше впливатимуть на різні регіони України: півдню загрожують тривалі хвилі спеки та посухи, центру — різкі погодні контрасти, а заходу — паводки та селеві потоки. Найуразливішими до високих температур експерти називають Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку області, де влітку повітря вже прогрівається вище +35°C, а поверхня ґрунту й асфальту — до +60°C і більше.
Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області — у зоні найбільшого ризику
Найшвидше наслідки підвищення температури можуть відчути південні регіони України. До найбільш уразливих фахівці відносять Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку області.
У цих регіонах температура повітря влітку вже нерідко перевищує +35°C. В окремі дні ґрунт та асфальт можуть нагріватися до +60°C і вище. У майбутньому кількість таких періодів може збільшуватися, а самі хвилі спеки — тривати довше.
Разом зі спекою посилюватиметься небезпека тривалих посух. Зменшення кількості вологи в ґрунті може негативно позначитися на врожайності та створити додатковий тиск на запаси води.
Центральні області зіткнуться зі спекою та потужними зливами
Кіровоградська, Дніпропетровська, Полтавська, Черкаська та Вінницька області поступово переходять до зони підвищеного кліматичного ризику.
Тут тривалі спекотні періоди можуть дедалі частіше різко змінюватися сильними зливами. Наслідками таких перепадів можуть стати локальні підтоплення, ерозія ґрунтів та пошкодження сільськогосподарських угідь.
Подібні різкі зміни погоди фіксуються вже зараз, а в наступні десятиліття вони можуть стати ще поширенішими.
Карпати отримають більше сильних опадів і паводків
Захід України традиційно вважається прохолоднішим, однак уникнути кліматичних змін цьому регіону також не вдасться.
У Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях прогнозують збільшення кількості інтенсивних опадів. Через це регіон може частіше стикатися з паводками та селевими потоками.
Одночасно скорочуватиметься тривалість зимового снігового покриву. Це може змінити режим наповнення річок навесні та зробити сезонні паводки менш передбачуваними.
Київщина, Житомирщина, Чернігівщина та Сумщина стануть теплішими
На півночі України також поступово зникатимуть звичні кліматичні умови. Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області в середньому ставатимуть теплішими.
Зими можуть скорочуватися, а літні хвилі спеки — тривати довше. Для аграріїв це матиме подвійний ефект: з одного боку, збільшиться вегетаційний період окремих культур, а з іншого — посилиться ризик дефіциту вологи.
Аграріям доведеться змінювати строки посіву та культури
Сільське господарство стане одним із секторів, які першими відчують наслідки кліматичних змін. Зростання середньої температури може суттєво змінити звичні підходи до вирощування культур.
Експерти прогнозують зміщення строків посівної кампанії, поступове переміщення частини традиційних культур на північ, збільшення потреби в системах зрошення та поширення шкідників, яким буде простіше переживати теплі зими.
У степових регіонах може збільшитися кількість пилових бур. Водночас деякі теплолюбні культури стане можливим вирощувати в областях, де раніше клімат для них був занадто холодним.
Кілька днів із температурою понад +35°C стають особливо небезпечними
Глобальне потепління означає не просто поступове підвищення середньої температури. Значно серйознішою загрозою є хвилі спеки, коли температура протягом кількох днів поспіль тримається вище +35°C.
Такі умови особливо небезпечні для людей похилого віку, дітей, вагітних та людей із серцево-судинними захворюваннями.
Спека також збільшує навантаження на енергосистему, оскільки різко зростає використання кондиціонерів та іншої кліматичної техніки.
Грози, урагани, посухи та аномальні зими траплятимуться частіше
Кліматичні зміни проявлятимуться не лише у високій температурі. Україна може частіше стикатися із сильними грозами, ураганами, потужними зливами, посухами, аномально теплими зимами та різкими температурними перепадами.
Саме нестабільність погоди експерти називають однією з ключових особливостей майбутніх десятиліть. Повністю уникнути наслідків глобального потепління вже неможливо, однак до них можна адаптуватися.
Серед основних заходів називають розвиток сучасних систем зрошення, висадження нових лісів, створення зелених зон у містах, модернізацію інженерної інфраструктури та більш раціональне використання водних ресурсів.
Важливим залишається і скорочення викидів парникових газів, що може сповільнити темпи подальшого потепління.
FAQ
- Які області України першими відчують сильну спеку?
Найуразливішими експерти називають Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку області. - Наскільки високою вже буває температура на півдні?
Повітря може прогріватися вище +35°C, а поверхня ґрунту й асфальту — до +60°C і більше. - Що загрожує центральним областям?
Кіровоградщина, Дніпропетровщина, Полтавщина, Черкащина та Вінниччина можуть частіше переживати чергування тривалої спеки із сильними зливами. - Які регіони найбільше ризикують через паводки?
Передусім Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області. - Що зміниться на півночі України?
Зими стануть коротшими, середня температура підвищуватиметься, а літні хвилі спеки триватимуть довше. - Як зміниться сільське господарство?
Можуть змінитися строки посівної, частина культур рухатиметься на північ, зросте потреба у зрошенні та ризик поширення шкідників. - Чому хвилі спеки особливо небезпечні?
Кілька днів поспіль із температурою понад +35°C збільшують ризики для здоров’я людей та створюють додаткове навантаження на енергосистему. - Чи можна повністю уникнути наслідків глобального потепління?
Ні, але їх можна пом’якшити за допомогою адаптації інфраструктури, розвитку зрошення, озеленення та ефективнішого використання води.