У штаті Мегхалая на північному сході Індії громади кхасі та джайнтія поколіннями створюють мости не з бетону чи металу, а з живих коренів фікуса Ficus elastica. Деякі такі переправи сягають 52,7 метра та можуть існувати кілька сотень років.
Як вирощують живі мости
Спочатку на березі річки або біля яру висаджують Ficus elastica. Коли дерево випускає повітряні корені, їх спрямовують до протилежного берега через бамбукові або пальмові каркаси.
Корені поступово вкорінюються, переплітаються та зростаються між собою. Такий процес називають іноскуляцією, а догляд за однією переправою може переходити від одного покоління до іншого.
Чому вони стають міцнішими
Під механічним навантаженням корені потовщуються та утворюють щільнішу структуру. Завдяки цьому навантаження розподіляється між різними частинами мосту, а сама конструкція з часом може ставати міцнішою.
«Стійкі мости з тісно переплетених коренів можуть досягати понад 50 метрів і існувати кілька сотень років».
Так особливості цих конструкцій описав професор Технічного університету Мюнхена Фердинанд Людвиг.
Що з'ясували науковці
Дослідники Технічного університету Мюнхена та Фрайбургського університету вивчали десятки живих мостів, створювали тисячі фотографій і тривимірні моделі.
Окреме дослідження описує 76 таких конструкцій у Мегхалаї. Їхня довжина становить від 2 до 52,7 метра, а деякі мости мають вік у кілька сотень років.
Чому мости важливі для регіону
Живі кореневі мости допомагають мешканцям долати річки та яри, які під час мусонів перетворюються на потужні потоки. Подібні технології забезпечують сполучення та стійкість до стихійних лих для понад 75 віддалених сіл.
Культурний ландшафт живих мостів Мегхалаї включений до попереднього списку ЮНЕСКО. У регіоні з живих рослин також створюють сходи, платформи та конструкції для захисту схилів від ерозії й зсувів.
FAQ
- З чого роблять живі мости? Із повітряних коренів каучуконосного фікуса Ficus elastica.
- Де їх створюють? У штаті Мегхалая на північному сході Індії.
- Якої довжини вони бувають? Досліджені мости мають довжину від 2 до 52,7 метра.
- Скільки вони можуть існувати? Деякі конструкції служать кілька сотень років.
- Хто зберіг цю традицію? Корінні громади кхасі та джайнтія.