Прокурор розбив ключовий аргумент захисту Ліндсі Кленсі
36-річну Ліндсі Кленсі судять за трьома обвинуваченнями у вбивстві першого ступеня її дітей Кори, Доусона та Каллана. Захист наполягає на післяпологовому психозі, однак колишній прокурор Томмі Поуп заявив, що не побачив доказів повного «розриву з реальністю».
Ліндсі Кленсі загрожує відповідальність за три вбивства
Кленсі обвинувачують у вбивстві трьох дітей — Кори, Доусона та Каллана, яким не було шести років. Їх знайшли задушеними в сімейному будинку в січні 2023 року. Захист стверджує, що жінка тоді переживала післяпологовий психоз.
Поуп не побачив «розриву з реальністю»
Томмі Поуп, який свого часу домігся обвинувального вироку для Сьюзен Сміт за вбивство двох синів, звернув увагу на поведінку Кленсі до і після трагедії. За його словами, замовлення вечері, відправлення чоловіка з дому та здатність користуватися телефоном можуть мати значення для оцінки її стану.
«Я все одно не бачу справжнього розриву з реальністю», — заявив Томмі Поуп.
Водночас прокурор не бачить очевидного мотиву
Поуп визнав, що справа Кленсі має суттєву відмінність від справи Сьюзен Сміт: зрозумілого мотиву вбивства трьох дітей він не бачить. На його думку, незрозуміло, якою могла бути кінцева мета Кленсі після злочину.
Експерти сперечаються про психоз і безсоння
Судовий психіатр Грегорі Саатофф, який консультує підрозділ поведінкового аналізу ФБР, заявив, що серед факторів стресу Кленсі були фінансові проблеми та відчуття, що вона більше не здатна працювати й підтримувати сім'ю.
Адвокат Кевін Реддінгтон також запитав експерта, чи може сильне безсоння призвести до психозу.
«Так, це можливо», — відповів Саатофф.
Ми також писали на цю тему: Жах! Суд над Ліндсі Кленсі за вбивство 3 дітей став культурною одержимістю у TikTok.
FAQ
У чому звинувачують Ліндсі Кленсі?
Їй висунули три обвинувачення у вбивстві першого ступеня її дітей Кори, Доусона та Каллана.
На чому наполягає захист?
Адвокати стверджують, що під час убивств Кленсі переживала післяпологовий психоз.
Що сказав Томмі Поуп?
Він заявив, що не побачив переконливого розриву Кленсі з реальністю, але визнав відсутність очевидного мотиву.

