Національний банк України 18 червня зберіг облікову ставку на рівні 15% річних. Водночас регулятор не виключає її підвищення, якщо інфляційний тиск посилиться, а ризики для валютного ринку зростатимуть.
Чому НБУ залишив ставку 15%
Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що такий рівень ставки наразі забезпечує достатню жорсткість монетарних умов.
За словами Пишного, рішення враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень, а також ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході та недостатністю зовнішнього фінансування.
«Це рішення забезпечує достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень та послаблення ризиків, пов’язаних з війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування. Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями», — сказав Андрій Пишний.
Що відбувається з інфляцією
У травні інфляція в Україні сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. У Нацбанку пояснюють це зростанням пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція незначно пришвидшилася до 7,9%.
Пишний визнав, що інфляційні очікування залишаються підвищеними в окремих групах респондентів. За оцінкою НБУ, ціновий тиск і надалі зберігатиметься через дорожчі енергоносії, попереднє послаблення гривні та зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів.
«Водночас ціновий тиск зберігатиметься через збільшення витрат бізнесу внаслідок подорожчання енергоносіїв і послаблення гривні в попередні періоди, а також подальшого зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів», — зазначив Андрій Пишний.
Як у НБУ пояснили девальвацію гривні
Коментуючи послаблення гривні останніми тижнями, Андрій Пишний пов’язав його з глобальними процесами, змінами на валютних ринках і зростанням фіскальної складової через збільшення видатків бюджету.
«Курс амортизує зовнішні шоки і не створює додаткового ризику. Він пов’язаний із глобальними процесами та зростанням фіскальної складової — зросли видатки бюджету», — запевнив голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій уточнив, що за останні п’ять місяців купівля валюти на міжбанку з боку державних компаній та організацій зросла на 30%. Водночас валова валютна пропозиція на міжбанку збільшилася лише на 13% — переважно за рахунок сектору АПК, металургії та конвертації внесків іноземних благодійних організацій.
За словами Гелетія, валютний попит зростає швидше, ніж пропозиція. Насамперед це пов’язано з фіскальним імпульсом, оборонним сектором, паливно-енергетичним комплексом та імпортом споживчих товарів.
Які ризики бачить Нацбанк
НБУ очікує, що в червні Україна може отримати близько 13 млрд доларів зовнішньої допомоги. Йдеться як про підтримку від окремих країн, так і про чинні програми Extraordinary Revenue Acceleration та Ukraine Support Loan.
Водночас Нацбанк називає ключовими ризиками для економіки додаткові бюджетні потреби на оборону й відновлення, тиск на зарплати через дефіцит робочої сили, міграційні процеси та можливі проблеми з ритмічністю міжнародного фінансування.
- додаткові видатки бюджету на оборону та відбудову;
- зростання внутрішнього попиту, зокрема на імпорт;
- дефіцит робочої сили та тиск на зарплати;
- негативні міграційні тенденції;
- ризики зміни обсягів або ритмічності зовнішнього фінансування;
- можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.
У Нацбанку також оцінили міграційні тенденції: за розрахунками регулятора, у 2025 році з України виїхали близько 300 тисяч громадян, а за підсумками 2026 року можливий виїзд ще приблизно 200 тисяч людей.
Джерело: Національний банк України