Демобілізації не буде: Міноборони представило нову реформу військової служби
Міністерство оборони України презентувало проєкт масштабної реформи військової служби. Вона передбачає запровадження контрактів із визначеними строками служби та новою системою грошового забезпечення, однак повноцінної демобілізації для чинних військовослужбовців документ не містить.
Які контракти пропонує Міноборони
Нова система поширюватиметься як на новобранців, так і на військовослужбовців, які вже проходять службу. При цьому умови для цих категорій відрізнятимуться.
Для нових військовослужбовців пропонуються три типи контрактів:
- піхотно-штурмовий контракт строком на 14 місяців;
- бойовий контракт строком на 24 місяці;
- базовий контракт строком на 24 місяці.
Для чинних військовослужбовців піхотно-штурмовий контракт становитиме 10 місяців, тоді як бойовий і базовий залишаться дворічними.
Піхотно-штурмовий контракт розрахований на піхотинців, штурмовиків, бойових медиків, навідників, механіків-водіїв та інших військових переднього краю.
Бойовий контракт пропонуватиметься операторам БПЛА, спеціалістам РЕБ, артилеристам та операторам наземних роботизованих комплексів.
Базовий контракт призначений для військовослужбовців небойових спеціальностей: діловодів, бухгалтерів, кухарів, майстрів та інших фахівців забезпечення.
Що буде після завершення служби
Ключова особливість реформи полягає в тому, що вона не передбачає автоматичної демобілізації для тих, хто вже перебуває в армії.
Чинні військові зможуть отримати право на відстрочку від нової мобілізації лише після підписання одного з нових контрактів і завершення його строку.
Базова відстрочка становитиме не менше шести місяців. Її тривалість збільшуватиметься залежно від участі у бойових діях та загального строку служби.
Для контрактів на 10 та 14 місяців передбачено додаткові три місяці відстрочки за кожен місяць участі у бойових діях, шість місяців за кожен рік служби після 2022 року до моменту підписання контракту та один місяць за кожен рік служби до 2022 року.
Для дворічних контрактів додатково нараховуватиметься один день відстрочки за кожен день виконання бойових завдань, а також один місяць за кожен рік служби до 2022 року.
Як приклад Міноборони наводить ситуацію, коли чинний військовослужбовець підписує контракт на 10 місяців, два місяці бере участь у бойових діях та вже має два роки служби під час повномасштабної війни. Після завершення контракту він отримує дворічну відстрочку.
Новобранець, який підпише контракт на 14 місяців і проведе десять місяців на бойових завданнях, зможе отримати право на трирічну відстрочку після завершення служби.
Нова система виплат
Реформа також передбачає суттєве оновлення системи грошового забезпечення. Особливий акцент зроблено на піхотних і штурмових підрозділах.
За даними Міноборони, середній дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — досягати 460 тисяч гривень.
Розмір виплат залежатиме від характеру виконуваних завдань. За день служби безпосередньо на бойових позиціях пропонується доплата 10 тисяч гривень, за ударно-пошукові дії — 20 тисяч гривень, а за участь у штурмі з просуванням уперед — 40 тисяч гривень.
Для військових за бойовими контрактами виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від спеціальності та близькості до лінії фронту.
Для базових контрактів передбачаються виплати від 30 до 70 тисяч гривень із можливістю переходу на бойові посади та отримання вищого грошового забезпечення.
Окремо пропонується виплачувати 100 тисяч гривень за кожного взятого в полон військовослужбовця противника та 15 тисяч гривень за кожного знищеного противника у стрілецькому або контактному бою.
Фактичний розмір виплат, як і зараз, залежатиме від виконання бойових завдань та підтвердження участі військового в них.
Повернення із СЗЧ
Міноборони також пропонує спрощений механізм повернення до війська для тих, хто самовільно залишив частину.
Для таких військовослужбовців планують відкрити 100-денне вікно добровільного повернення до служби. Передбачається можливість самостійно обрати новий підрозділ, але лише зі списку визначених Міністерством оборони частин.
Фактично це легалізує практику переходу між підрозділами, яка раніше часто здійснювалася через механізм СЗЧ.
Питання та суперечки навколо реформи
Однією з найбільш дискусійних частин проєкту є високий рівень запропонованих виплат. Критики вказують на значне навантаження на державний бюджет, який уже зараз значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.
Ще один аспект стосується намірів активно залучати до служби іноземців. У презентації наголошується, що нові виплати мають зробити службу в українській армії більш привабливою для громадян інших держав.
Окремі експерти звертають увагу на ризики, пов’язані зі збільшенням частки іноземців у бойових підрозділах, а також на складність контролю таких формувань у довгостроковій перспективі.
Також залишається відкритим питання, чи зможуть підвищені виплати суттєво збільшити кількість охочих служити у штурмових підрозділах, які вважаються одними з найнебезпечніших на сучасному полі бою.
Законопроєкти для реалізації реформи планують внести до парламенту найближчими тижнями. Водночас конкретних пропозицій щодо реформи ТЦК наразі не представлено.