Київ посилює енергозахист: у столиці збудували комплекс для критичної інфраструктури

У Києві збудували дизельний енергокомплекс потужністю понад 5 МВт для резервного живлення критичної інфраструктури. Це частина підготовки столиці до наступного опалювального сезону та посилення енергостійкості міста.

Що побудували у Києві

У Києві завершили будівництво дизельного енергокомплексу потужністю понад 5 МВт. Його призначення — резервне живлення об’єктів критичної інфраструктури у разі перебоїв з електропостачанням.

Потужність у понад 5 МВт є значною для міських потреб. За даними Vlada, такого ресурсу може вистачити для забезпечення електроенергією багатьох об’єктів, зокрема тих, що пов’язані з теплом, водою та іншими базовими послугами.

Навіщо місту резервне живлення

Резервні джерела енергії стали критично важливими для Києва після російських атак по енергетичній інфраструктурі. Вони дозволяють підтримувати роботу ключових систем навіть тоді, коли основна мережа зазнає пошкоджень або працює нестабільно.

«Київ запроваджує всі можливі варіанти й рішення для забезпечення додаткових потужностей».

У КМДА наголошують, що місто застосовує комплексний підхід. Йдеться не лише про дизельні генератори, а й про розвиток когенерації, інженерний захист об’єктів та резервні системи теплопостачання.

Як Київ готується до зими

Будівництво нового енергокомплексу є одним із кроків у межах підготовки Києва до наступного опалювального сезону. У місті одночасно працюють над кількома напрямами, які мають підвищити стійкість інфраструктури.

• відновлення пошкодженої інфраструктури;
• інженерний захист критичних об’єктів;
• розвиток когенерації;
• резервне живлення важливих систем;
• створення резервної системи теплопостачання.

На об’єктах уже тривають ремонтні та будівельні роботи. Також встановлюють нове обладнання й залучають профільних фахівців.

Що передбачає план енергостійкості

Київський план енергостійкості передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також у ньому йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для живлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших систем до кінця року.

«Це комплексний підхід, при якому застосовуємо різні, водночас дієві й апробовані технічні й технологічні моделі».

Окремо у плані визначені джерела фінансування. Частину заходів можуть реалізувати коштом міського бюджету, інші потребують додаткових ресурсів і рішень на державному рівні.

Для столиці така підготовка має практичне значення: від стабільної роботи енергетичних систем залежить тепло, вода, зв’язок і функціонування критичних служб у період можливих нових атак по інфраструктурі.