Сергія Корецького називають головним претендентом на посаду прем’єр-міністра замість Юлії Свириденко. Водночас остаточна конфігурація уряду залишається невизначеною: обговорюються кадрові зміни в економічному, регіональному, оборонному та цифровому блоках, а значна частина інформації ґрунтується на політичних версіях і повідомленнях анонімних джерел.
Чому заговорили про зміну уряду
Політичні дискусії про перезавантаження Кабінету Міністрів активізувалися після заяви президента Володимира Зеленського про необхідність оновити уряд. Перед цим глава держави провів зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та запропонував їй перейти на дипломатичну роботу.
Імовірним напрямом для Свириденко називали посаду посла України у Сполучених Штатах. Водночас офіційне призначення на дипломатичну посаду потребує окремого рішення, тому до його оприлюднення це залишається політичним сценарієм.
Відставка прем’єр-міністра відповідно до Конституції означає відставку всього Кабінету Міністрів. До формування нового уряду чинні посадовці продовжують виконувати обов’язки.
У день обговорення урядових змін президент також зустрічався із Сергієм Корецьким, Михайлом Федоровим, Денисом Шмигалем, Ігорем Тереховим та Ігорем Клименком. Ці зустрічі спричинили появу різних версій щодо майбутньої структури Кабміну, однак сам факт переговорів не означає автоматичного призначення когось із їхніх учасників.
Чому головним кандидатом називають Корецького
За даними джерел, на які посилається Vlada, найбільш імовірним кандидатом на посаду глави уряду вважають керівника НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького.
Корецький має досвід роботи в паливному та енергетичному секторі. Раніше він керував мережею автозаправних станцій WOG, розвивав власний бізнес, а наприкінці 2022 року очолив «Укрнафту». Пізніше його призначили керівником «Нафтогазу України» замість Олексія Чернишова.
Прихильники Корецького представляють його як технократа та ефективного державного менеджера. Один із його знайомих у коментарі для Vlada пов’язував позитивну оцінку роботи керівника «Нафтогазу» зі стабільністю газопостачання в складний зимовий період.
«Корецький різними способами домігся, щоб країна була з газом», — заявив співрозмовник, близько знайомий із керівником «Нафтогазу».
Ще одним аргументом на користь його можливого призначення називають загострення ситуації навколо паливної та енергетичної інфраструктури. Прихильники цієї версії вважають, що в умовах російських ударів досвід керівника великої енергетичної компанії може бути корисним для уряду.
Водночас у політичних колах поширюються твердження про близькість Корецького до оточення президента та бізнесмена Тимура Міндіча. Ці заяви походять від анонімних співрозмовників і не підкріплені оприлюдненими документами чи офіційними підтвердженнями. Тому їх слід сприймати виключно як одну з політичних версій.
Що може статися з командою Свириденко
Окрема інтрига стосується посадовців, яких пов’язують із Юлією Свириденко. Серед них називають міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева, віцепрем’єр-міністерку — міністерку культури Тетяну Бережну та віцепрем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тараса Качку.
За непідтвердженими даними, Качка може залишити уряд. Водночас співрозмовники у владній команді припускають, що Соболев і Бережна здатні зберегти посади, оскільки вже налагодили власні робочі зв’язки з депутатами та Офісом президента.
Існує й протилежна думка: новий прем’єр може захотіти сформувати власну команду та з недовірою поставитися до урядовців, призначених за участю попередньої очільниці Кабміну.
«Новий прем’єр писатиме власну історію», — так один зі співрозмовників пояснив ризики для представників команди Свириденко.
Також обговорюється поділ об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Аграрний напрям можуть знову виділити в окреме міністерство, потенційним керівником якого називають Тараса Висоцького. Офіційного рішення про реорганізацію відомства на момент появи цих версій не було.
Кого називають серед кандидатів у міністри
Народний депутат Ярослав Железняк припускав, що в оновленому Кабміні можуть зберегти посади Денис Шмигаль, Сергій Марченко, Андрій Сибіга, Віктор Ляшко, Матвій Бідний, Денис Улютін і Наталія Калмикова.
За цією ж версією, Оксен Лісовий може залишити Міністерство освіти і науки, а Тараса Качку на напрямі європейської інтеграції може замінити представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.
Міністерство розвитку громад і територій, яке очолює Олексій Кулеба, можуть розділити на два відомства. Міністерство регіонального розвитку може очолити народний депутат Віталій Безгін, тоді як кандидатуру на керівництво окремим Міністерством інфраструктури на момент обговорення остаточно не визначили.
Серед можливих кандидатів на посаду міністра юстиції знову називають голову парламентського комітету з питань правової політики Дениса Маслова.
Усі ці прізвища залишаються частиною попередніх політичних розкладів. Остаточних указів, урядових подань або результатів голосування Верховної Ради на момент поширення інформації не було.
Чи вистачить голосів у Верховній Раді
Навіть після політичного погодження кандидатів новий склад уряду має отримати підтримку Верховної Ради. Голосування в парламенті останнім часом відбуваються нерівно, тому Банковій необхідно окремо збирати голоси за прем’єр-міністра та міністрів.
За версією співрозмовників у фракції «Слуга народу», кадрові рішення намагалися провести до парламентської перерви, щоб новопризначений глава уряду отримав час для входження в посаду.
Спочатку Рада мала розглянути відставку Свириденко, після чого перейти до консультацій щодо Корецького та кандидатів у міністри. Водночас названі в матеріалі дати й послідовність голосувань були прогнозом джерел, а не затвердженим парламентським календарем.
Також поширювалася версія про можливу зміну керівника Служби безпеки України та призначення на цю посаду Олександра Поклада. Однак джерело, близьке до керівництва парламентської фракції, заявило, що голосування за нового голову СБУ не планується. Офіційного підтвердження кадрових змін у службі не було.
Таким чином, сценарій із прем’єрством Сергія Корецького виглядає найбільш обговорюваним, але значна частина кадрової конфігурації залишається на рівні версій. Остаточну відповідь можуть дати лише офіційні подання президента, рішення Верховної Ради та оприлюднений склад нового Кабінету Міністрів.