Євгенія Більченко — київська поетеса та колишня професорка, яка пройшла шлях від учасниці Майдану до відкритої колаборантки, підозрюваної у державній зраді та роботі на російську розвідку. Після переїзду до Росії вона активно підтримувала війну проти України, збирала кошти для окупантів і публічно клялася в любові до «русского міра», аби згодом розчаруватися й назвати свою нову батьківщину «табором». Її біографія — це історія ідеологічної мінливості, публічних скандалів і остаточної дискредитації.
Зміст
- Біографія Євгенії Більченко
- Сім’я Євгенії Більченко
- Освіта Євгенії Більченко
- Перші кроки в кар’єрі Євгенії Більченко
- Скандали Євгенії Більченко
- Чим відома Євгенія Більченко. Останні новини про неї
Біографія Євгенії Більченко
Євгенія Віталіївна Більченко народилася 4 жовтня 1980 року в Києві. Дитинство та юність пройшли в інтелігентному середовищі, де українська мова звучала вдома, а російська — у віршах і культурному просторі. Ця подвійність пізніше стала зручним інструментом для маніпуляцій і постійної зміни позицій залежно від політичної кон’юнктури.

У шкільні та студентські роки Більченко формувалася як типова київська гуманітарка з інтересом до філософії, поезії та культурології. Вже тоді вона тяжіла до російськомовної літературної традиції, що згодом переросло в відкриту ідентифікацію себе з «російською цивілізацією». Молодість Більченко не відрізнялася яскравими досягненнями чи принциповою позицією — вона швидко адаптувалася до будь-яких обставин, що пізніше проявилося в її здатності переходити з одного табору в інший без видимих моральних бар’єрів.
Після початку російської агресії 2014 року Більченко спочатку позиціонувала себе як учасницю Революції Гідності та навіть волонтерку «Правого сектору». Її вірші того періоду потрапляли до патріотичних антологій. Однак уже через кілька років вона публічно «розкаялася» у своїй участі в Майдані, попросила вибачення у «Донбасу та Одеси» і почала системно критикувати українську державу. Ця різка зміна курсу стала першим очевидним сигналом про відсутність стійких переконань.

Сім’я Євгенії Більченко
Про батьків і раннє сімейне оточення Більченко публічної інформації обмаль. Відомо, що вона походить з інтелігентної київської родини, де українська мова була присутня в побуті. Власного подружжя та дітей у київський період у неї не було.

У січні 2022 року, вже після переїзду до Росії, Більченко вийшла заміж за російського поета Аркадія Веселова. Саме тоді вона отримала російське громадянство і заявила про готовність «померти за русский мір». Шлюб став частиною її публічного переходу на бік агресора. Пізніше, після конфліктів у російському середовищі, вона згадувала про «дику азіатчину в сім’ї» як одну з причин розчарування.
Окремо варто згадати її публічні зізнання про романтичні стосунки з учасником так званої «СВО». У листопаді 2026 року, вже перебуваючи під арештом у Санкт-Петербурзі, Більченко відкрито шкодувала, що була «коханкою СВОшника» і волонтеркою російської армії. Ці деталі особистого життя вона використовувала як елемент покаяння, коли ситуація обернулася проти неї.
Освіта Євгенії Більченко

У 1997–2001 роках Більченко навчалася на культурологічному факультеті Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «культуролог, викладач теорії та історії культури». З 2002 року була аспіранткою кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
У 2006 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену релігійно-освітній проблематиці Київської Русі. У 2012 році отримала ступінь доктора культурології за роботу про діалог культур у сучасному суспільстві. Авторка двох монографій і близько 150–200 наукових статей. У 2015–2016 роках була стипендіаткою Верховної Ради України.
Незважаючи на формальні наукові регалії, її викладацька діяльність пізніше викликала серйозні претензії. Студенти та колеги звертали увагу на низьку якість лекцій, ідеологічну заангажованість і використання мови ворожнечі. Після скандалу 2021 року кафедру, на якій вона працювала, фактично ліквідували.
Перші кроки в кар’єрі Євгенії Більченко

Після захисту дисертацій Більченко викладала в НПУ імені Драгоманова, де дослужилася до посади професора кафедри культурології. Паралельно займалася поезією — писала переважно російською, перекладала українських поетів і видала близько 15 поетичних збірок. Її вірші перекладалися на десятки мов.
У 2017 році вона заснувала в Києві літературно-поетичну студію. Брала участь у фестивалях, була членом Міжнародної академії літератури і мистецтв України та Конгресу літераторів України. Отримувала премії імені Гоголя та Сковороди.
Однак кар’єра стрімко зруйнувалася після публічних антиукраїнських заяв. Улітку 2021 року її звільнили з університету. Після цього вона переїхала до Санкт-Петербурга, де намагалася вбудуватися в російське літературне та пропагандистське середовище. Її творчі виступи в Росії, участь у заходах з Z-символікою та збір коштів для окупаційних військ стали логічним продовженням кар’єрного падіння.
Скандали Євгенії Більченко

Найгучніший скандал вибухнув у січні 2021 року. Більченко публічно назвала Україну «онкохворою американською колонією» та «лімфовузлом на тілі» цієї колонії, а закон про українську мову в сфері обслуговування — «звичайним фашизмом» і «маразмом». Вона заявила, що свідомо переходить на російську мову в обслуговуванні, і назвала себе представницею «російської цивілізації».
Реакція була миттєвою: студенти вимагали звільнення, частина з них навіть залишала університет на знак протесту. Університет створив комісію, яка виявила в її лекціях мову ворожнечі та образи. Через пів року Більченко звільнили.
Ще раніше, у 2018 році, вона публічно розкаялася в участі в Майдані. Пізніше стало відомо про її виступи на каналах так званої «ДНР», листування з Захаром Прилєпіним і дружбу з представниками проросійських кіл.

Після повномасштабного вторгнення 2022 року Більченко відкрито підтримала агресію, з’являлася у футболці з символом Z, збирала гроші для російської армії, відвідувала окуповані території. Українська прокуратура повідомила їй про підозру в державній зраді. За даними СБУ 2025 року, вона виконувала роль зв’язкової в агентурній мережі ГРУ, яка коригувала удари по Києву та готувала диверсії.
Кульмінацією став листопад 2026 року: російська поліція затримала Більченко в Санкт-Петербурзі. У відділку вона почала публічно шкодувати «буквально про все» — про любов до патріотів, стосунки зі «СВОшником», волонтерство на користь окупантів. Назвала Росію «табором» з цензурою, «дикою азіатчиною» і несвободою. Таким чином коло замикалося: жінка, яка зрадила Україну заради «русского міра», швидко розчарувалася і в ньому.
Чим відома Євгенія Більченко. Останні новини про неї

Євгенія Більченко відома не стільки поетичними збірками чи науковими ступенями, скільки послідовною зрадою і здатністю змінювати позицію залежно від вигоди. Вона уособлює тип інтелектуала, який спочатку грає в патріотизм, а потім продає його за російський паспорт і увагу пропагандистського середовища.
Станом на листопад 2026 року вона перебуває в Росії, де вже встигла стати об’єктом претензій з боку місцевих силовиків. Після затримання 19 листопада 2026 року вона заявила про відкриття проти неї кримінальної справи, зняття відбитків пальців і повне розчарування. У відеозверненнях і постах вона проклинає країну, заради якої зрадила Україну, і просить вибачення у «демократів».

Її історія залишається прикладом того, як ідеологічна безпринципність і прагнення до уваги призводять до повної ізоляції з обох боків. В Україні вона — фігура, пов’язана з державною зрадою та співучастю в агресії. У Росії — розчарована і вже непотрібна колаборантка, яка швидко зрозуміла, що «русский мір» не пробачає навіть своїм найвідданішим адептам.

