Київ та європейські партнери пропонують припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту, однак подання такого сценарію як поразки росії може лише посилювати небажання кремля погоджуватися на перемир’я.
Важливо! Київ і Європа пропонують зупинити бойові дії по лінії фронту
Офіційна позиція Києва та європейських партнерів передбачає припинення вогню вздовж нинішньої лінії бойового зіткнення з подальшим переходом до переговорів.
Водночас цей сценарій часто подається як поразка кремля, до якої росію необхідно примусити за допомогою військового, економічного та політичного тиску.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що російське суспільство повинно відчути наслідки розпочатої проти України війни. Логіка такого підходу полягає в тому, що посилення втрат і внутрішніх проблем може змусити москву погодитися на припинення вогню.
«Росіянам потрібно робити боляче, щоб вони відчували війну і розуміли, що програють».
Жах для переговорів: зовнішній тиск може посилити підтримку війни
Публічні заяви про слабкість і неминучу поразку росії можуть мати протилежний ефект. Замість посилення запиту на мир вони здатні допомогти кремлю мобілізувати суспільство навколо продовження війни.
Володимир путін неодноразово демонстрував небажання ухвалювати рішення під зовнішнім тиском. Негативно на ультиматуми реагують і суспільства, особливо коли завершення війни їм пропонують сприймати як національне приниження або капітуляцію.
За таких умов російська влада отримує можливість просувати тезу про необхідність воювати до перемоги, переконуючи населення, що країну нібито намагаються поставити на коліна.
Несподіваний сценарій: перемир’я можуть представити росіянам як перемогу
Іншим способом просування ідеї якнайшвидшого припинення війни всередині росії може бути подання перемир’я не як поразки, а як досягнення поставлених цілей.
У разі заморожування бойових дій уздовж фронту москва збереже фактичний контроль приблизно над 20% території України, сухопутним коридором до окупованого Криму та захопленою Запорізькою атомною електростанцією.
Російська пропаганда могла б використати ці обставини, щоб заявити про досягнення значних територіальних результатів і водночас пояснити необхідність завершення війни небажанням втрачати ще тисячі військових.
Також для виправдання перемир’я можуть використовуватися внутрішні економічні проблеми, дефіцит пального, санкційний тиск і необхідність перенаправити ресурси на відновлення економіки.
У росії зіткнулися дві крайні позиції щодо припинення війни
У російському інформаційному просторі фактично домінують дві протилежні оцінки можливого перемир’я по лінії фронту.
Представники так званої партії війни називають такий сценарій капітуляцією росії та порівнюють його з невигідним Брестським миром. Схожі формулювання використовують і представники російської влади.
Інша позиція поширена серед частини російської опозиції та блогерів. Вони заявляють, що росія нібито перебуває на порозі катастрофи, тому буде змушена погодитися на припинення бойових дій.
Обидва підходи представляють перемир’я як поразку москви. Це ускладнює появу всередині росії впливової сили, яка могла б просувати припинення війни без риторики капітуляції.
Негайно не зупиниться? путін прагне більшого, ніж уже окуповані території
Завершення війни по нинішній лінії фронту може дозволити путіну вийти із ситуації, в якій росія опинилася після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Збереження контролю над приблизно п’ятою частиною України дало б кремлю можливість оголосити про перемогу, посилити владу всередині країни та домагатися поступового послаблення міжнародних санкцій.
Саме тому противники путіна не зацікавлені в такому сценарії. Вони розглядають продовження війни як фактор, здатний послабити російський режим, погіршити економічну ситуацію та створити умови для зміни влади.
Водночас і сам путін відкидає припинення вогню по нинішній лінії зіткнення. Його заяви свідчать, що кремль розраховує отримати значно більше, ніж контроль над уже окупованими територіями.
Поширений на Заході та в Україні наратив про те, що перемир’я означатиме поразку росії, також може зміцнювати небажання кремля погоджуватися на припинення вогню.