Ізраїль сколихнули протести харедим: ультраортодокси вийшли проти арештів ухилянтів
В Ізраїлі загострився конфлікт навколо призову ультраортодоксальних юдеїв до армії. Після відновлення арештів ухилянтів харедим вийшли на масові акції, заблокували в’їзд до Єрусалима та влаштували гучні протести проти військової служби.
Орієнтовний час прочитання: 8 хвилин.
Що сталося в Ізраїлі
В Ізраїлі ультраортодоксальні юдеї розпочали масові протести проти арештів чоловіків, які ухиляються від військової служби. За повідомленнями ізраїльських медіа, напруга зросла після того, як армія відновила кампанію із затримання ухилянтів після періоду затишшя під час війни з Іраном.
Одним із найгучніших епізодів став інцидент в Ашкелоні. Група протестувальників увірвалася на територію дому начальника військової поліції. Після цього правоохоронці затримали 25 людей, серед них були й неповнолітні.
Наступного дня протестувальники заблокували в’їзд до Єрусалима. Акція тривала кілька годин і спричинила значні проблеми для руху транспорту. Поліція намагалася розігнати демонстрантів, а частина учасників протесту чинила спротив.
«Ми радше помремо, ніж будемо призвані до армії».
Саме такі гасла, за даними медіа, скандували учасники протестів. Також повідомлялося про спалення ізраїльського прапора. Це ще більше загострило суспільну дискусію, адже питання служби харедим в армії давно є одним із найболючіших в ізраїльській політиці.
Чому харедим протестують проти призову
Харедим становлять приблизно 13% населення Ізраїлю. За оцінками, у країні проживає близько 10 мільйонів людей, тож ця спільнота є чисельною та політично впливовою.
Багато ультраортодоксальних юдеїв відмовляються від військової служби, пояснюючи це тим, що присвячують життя вивченню Тори. Для них навчання у релігійних школах, молитва та дотримання традицій є не приватною справою, а головним релігійним обов’язком.
У світському ізраїльському суспільстві така позиція викликає дедалі більше критики. Особливо гостро питання сприймається на тлі тривалих воєнних дій, коли значна частина громадян проходить службу, бере участь у резервних зборах або несе додаткове навантаження через потреби армії.
Конфлікт навколо призову харедим триває багато років. Однак останні події показують, що протистояння виходить за межі юридичної чи політичної дискусії та дедалі частіше переходить у вуличні акції, блокування доріг і сутички з поліцією.
Хто такі харедим
Харедим — це ультраортодоксальні юдеї, які належать до найбільш релігійної частини єврейського суспільства. Саме слово походить з івриту й означає «ті, що тремтять перед Богом».
Ця спільнота суворо дотримується Галахи — юдейського релігійного закону. Для харедим центральними є молитва, вивчення Тори, життя в громаді та збереження традиційного укладу. У багатьох випадках їхній спосіб життя суттєво відрізняється від світського ізраїльського суспільства.
Чоловіки-харедим часто носять чорні костюми, капелюхи, бороди та пейси. Жінки зазвичай дотримуються максимально скромного стилю одягу, покривають голову після шлюбу та уникають публічної демонстративності. Родини в таких громадах часто багатодітні, а значну роль у житті відіграють релігійні авторитети.
Усередині харедимного світу є різні течії. Серед головних — хасиди, для яких важливе емоційне релігійне служіння, та литваки, які роблять акцент на інтелектуальному вивченні Талмуду. Попри відмінності, більшість таких громад об’єднує критичне ставлення до сучасних світських цінностей і прагнення зберігати традиції.
Чому питання служби стало таким гострим
В Ізраїлі армія є не лише оборонною структурою, а й важливою частиною громадянської ідентичності. Для більшості ізраїльтян військова служба — звична частина життя, а резервісти можуть повертатися до служби навіть після завершення строкового періоду.
На цьому тлі винятки для ультраортодоксальних чоловіків стали предметом тривалих суперечок. Світська частина суспільства вважає, що навантаження має розподілятися рівномірніше. Харедим, навпаки, наполягають, що їхнє релігійне навчання є не менш важливим для збереження народу та держави.
Політичний аспект також дуже важливий. Харедимні партії мають вплив у парламенті й часто стають необхідними партнерами для формування урядових коаліцій. Через це питання призову неодноразово відкладали, пом’якшували або переводили у формат нових законодавчих компромісів.
Однак після нових хвиль мобілізації, війни та зростання навантаження на армію суспільний тиск посилився. Саме тому відновлення арештів ухилянтів стало сигналом, який ультраортодоксальні групи сприйняли як пряму загрозу своєму способу життя.
Що може бути далі
Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень ізраїльського уряду, судів, армії та лідерів харедимних громад. Якщо арешти ухилянтів триватимуть, протести можуть повторюватися й ставати масштабнішими.
Для влади ситуація складна. З одного боку, держава не може ігнорувати вимоги рівності перед законом. З іншого — різке посилення тиску на харедим може спричинити нову хвилю конфліктів, блокування доріг і політичну кризу.
Для ізраїльського суспільства це питання виходить далеко за межі армії. Воно стосується балансу між релігією та державою, правами громад, обов’язками громадян і майбутнім політичної системи Ізраїлю.