У квітні інфляція в Німеччині та Іспанії виявилася вищою за прогнози. Головний тиск іде з енергоринку: нафта дорожчає на тлі кризи навколо Ірану та перебоїв у районі Ормузької протоки, а це вже б’є по витратах домогосподарств, бізнесу й рішеннях ЄЦБ.
Інфляція в Німеччині та Іспанії знову прискорилася
У Німеччині споживчі ціни у річному вимірі зросли на 2,9%. Для порівняння, у березні показник становив 2,8%, а нинішній рівень став найвищим від початку 2024 року.
В Іспанії зростання виявилося ще помітнішим. Там інфляція піднялася до 3,5%, що стало найвищим показником за останні 12 місяців.
Енергоносії знову стали головним джерелом тиску
Ключовим фактором нового стрибка цін стали витрати на енергію. Дорожчі паливо та електроенергія автоматично тягнуть угору ціни на товари, транспорт, послуги та виробничі витрати.
У Німеччині витрати на енергоносії збільшилися на 10,1%. Це найсильніше навантаження на споживачів від часів енергетичної кризи 2023 року.
Аналітики пов’язують новий виток інфляції із загостренням навколо Ірану та проблемами з проходженням Ормузької протоки. Нафта Brent уже перевищила 110 доларів за барель, а глухий кут у переговорах між США та Іраном лише посилює нервозність ринків.
ЄЦБ чекає нових даних, але ризики вже очевидні
У Європейському центральному банку стежать за динамікою цін перед публікацією загальних показників по єврозоні. Саме вони можуть вплинути на подальше рішення щодо відсоткових ставок, хоча базовий сценарій поки передбачає збереження їхнього рівня без змін.
«Немає легкого шляху назад до того, де ми були до спалаху цього конфлікту. Домогосподарства та фірми щойно пережили великий інфляційний шок і можуть бути більш чутливими до зростання витрат. М’язова пам’ять ще свіжа», — заявила Крістін Лагард.
Одночасно погіршуються й бізнес-очікування. Індикатор економічних настроїв у Європі опустився до рівнів пандемійного 2020 року, але тепер причини інші: війна, дорога енергія та ризики для постачання.
Оцінка ЄЦБ показує, що кожне підвищення цін на нафту на 14% додає близько 0,5% до загальної інфляції. За прогнозом, у 2026 році середня інфляція може становити 2,6%, тобто залишитися вище цільового рівня ЄЦБ у 2%.
Найжорсткіший сценарій передбачає, що у разі затягування конфлікту пік інфляції може сягнути 4,8% у 2027 році. Для мільйонів жителів Європи це означатиме довший період дорогого життя та подальше падіння купівельної спроможності.
Ця тенденція важлива і для українців за кордоном. У Німеччині під тимчасовим захистом перебуває понад мільйон українців, хоча з початку повномасштабної війни країну вже залишили більш як 471 тисяча людей, які прибули з України. В Іспанії легально проживають понад 326 тисяч українців.
Глобальні ризики виходять за межі енергоринку
Світовий банк раніше попереджав, що війна навколо Ірану та фактичне перекриття Ормузької протоки можуть спровокувати найсильніший сировинний шок із 2022 року. За цим сценарієм загальний товарний індекс може зрости на 16% уже цього року.
Найбільш чутливим залишається енергетичний сектор. До загострення через Ормузьку протоку проходила значна частина світової морської торгівлі нафтою, тому будь-які перебої одразу відбиваються на котируваннях. Навіть якщо найгостріша фаза завершиться швидко, енергетичний індекс цього року може додати приблизно 24%.
Паралельно зростають і продовольчі ризики. Дорожча нафта, добрива та логістика можуть підняти ціни на продукти, сировину й промислові товари, а в разі затягування конфлікту ще десятки мільйонів людей можуть опинитися перед загрозою гострої нестачі продовольства.