Зелені свята, або Трійця
Зелені свята, або Трійця, мають велике значення в українській культурі. Оселі прикрашають зеленими гілками, що символізують благословення і добробут. Зазвичай обирають лепеху, м’яту, любисток, а також гілки клена, липи, ясена чи берези. Проте існують дерева, які вважаються небажаними для святкового декору, деякі з них під суворою забороною.
Осика
Осика є суворим табу. За біблійною легендою, на цій деревині повісився Юда, тому осика має репутацію проклятого дерева. Вірять, що її листя досі тремтить від страху. За переказами, з осики було виготовлено хрест, на якому розп'яли Ісуса Христа. У народних віруваннях осика асоціюється з конфліктами та зв'язком з нечистими силами, тому її присутність в оселі вважається небажаною.
Верба
Верба, хоча й має шановане місце у християнській традиції, не рекомендується для прикрашання домівок на Трійцю. Її гілки освячують на Вербну неділю, і, відповідно, вона вже виконала свою сакральну роль на Зелені свята. Ламати вербу в цей час вважається порушенням природного порядку, що може призвести до втрати її захисної сили.
Хвойні дерева
Хвойні дерева, такі як ялина, сосна та модрина, також не рекомендуються для літнього декору на Трійцю. У народних уявленнях вважалося, що в хвойних гілках можуть перебувати душі предків, оскільки ці дерева часто пов'язані з поминальними обрядами. На Зелені свята межа між світом живих і мертвих стає особливо тонкою, і принести хвою до оселі означає заважати спокою померлих.