Переговори між США та Іраном тривають, однак ситуація для Вашингтона залишається складною. Американський експерт Уріель Епштейн вважає, що угода, ймовірно, буде досягнута, але це не обов’язково означатиме повне розв’язання проблеми з Ормузькою протокою.
Що відбувається у переговорах США та Ірану
Переговорний процес між Сполученими Штатами та Іраном триває на тлі напруження навколо Ормузької протоки. Дональд Трамп публічно говорить про власні успіхи, однак, за оцінкою експертів, реальна ситуація для США не виглядає однозначно позитивною.
Виконавчий директор Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн вважає, що Вашингтон опинився у складній позиції. За його словами, військова операція США фактично дала Ірану додатковий важіль впливу.
Чому Ормузька протока стала важелем тиску
Епштейн зазначив, що після дій США Іран отримав можливість використовувати Ормузьку протоку як інструмент тиску на світову економіку. Через цю протоку проходить значна частина світових поставок нафти, тому її блокування одразу впливає на ринки.
Вони і будуть це робити. Це ж терористичний уряд. А США не готові їх зупинити. І це геостратегічний виграш для Ірану.
За словами експерта, США можуть відповідати власними обмеженнями, але глобальна економіка не може довго функціонувати без стабільного проходу через Ормузьку протоку.
Якої угоди можуть досягти сторони
На думку Епштейна, приблизно за два місяці США та Іран можуть вийти на певну домовленість. Водночас він припускає, що навіть після цього ситуація не повернеться повністю до попереднього стану.
Думаю, що надалі Іран таки захоче брати якийсь відсоток з кораблів, які будуть проходити. І на 100% протока не відкриється.
Експерт прогнозує, що Трамп може подати майбутню угоду як перемогу, однак реальні умови можуть бути значно складнішими. Іран, ймовірно, намагатиметься зберегти частину контролю над проходом суден.
Ключові ризики ситуації залишаються такими:
- зростання цін на нафту через нестабільність у регіоні;
- посилення ролі Ірану як гравця, що впливає на морські перевезення;
- обмежені можливості США швидко змінити ситуацію без ризику масштабного конфлікту.
Таким чином, ймовірна угода між США та Іраном може знизити напругу, але не гарантує повного розблокування Ормузької протоки. Для Вашингтона це означає необхідність шукати компроміс у ситуації, де Іран уже отримав суттєвий важіль впливу.