Тема українських дронів у повітряному просторі країн Балтії різко загострилася після нових заяв росії та інцидентів у Латвії й Естонії. У Європі дедалі частіше говорять про ризик прямого зіткнення між рф і НАТО, тоді як самі балтійські країни намагаються уникнути втягування у війну.
Чому тема дронів над Балтією загострилася
Ситуація навколо українських безпілотників у країнах Балтії за останні дні стала однією з головних тем у регіоні. Спочатку Служба зовнішньої розвідки рф заявила, що Україна нібито домовилася з Латвією про запуск дронів із її території для ударів по росії.
І Київ, і Рига ці звинувачення офіційно спростували. Однак уже невдовзі Естонія повідомила про інцидент із українським дроном, який був збитий літаком НАТО в її повітряному просторі.
За даними естонської сторони, Україна не запитувала дозволу на використання повітряного простору країни. Після цього міністри оборони двох держав провели переговори.
«Подібні інциденти лише посилюють напругу між росією та країнами Балтії й створюють додаткові ризики для всієї Європи».
Додатковий резонанс викликала історія з Латвією, де після падіння дронів у країні уряд подав у відставку.
Як українські БПЛА можуть потрапляти до Балтії
Україна, Латвія, Литва та Естонія заперечують твердження рф про свідоме використання території Балтії для атак по росії.
Офіційна позиція полягає в тому, що дрони можуть відхилятися від маршруту через роботу російських систем радіоелектронної боротьби.
Водночас аналіз маршрутів польотів БПЛА, про які пишуть медіа та телеграм-канали, показує: під час атак на об’єкти в Ленінградській області дрони часто рухаються поблизу кордонів Білорусі, Латвії та Естонії.
Це може робитися для ускладнення роботи російської ППО. Теоретично частина безпілотників може короткочасно заходити у повітряний простір Балтії або через дію РЕБ, або для «зрізання» маршруту.
Чому рф погрожує Латвії та Естонії
росія вже не вперше звинувачує країни Балтії у «співучасті» в атаках на свою територію. На цьому тлі все частіше лунають натяки на можливі «відповідні дії» з боку москви.
Такі заяви в Європі дедалі частіше сприймають як елемент психологічного тиску. Мета рф — стримати більш активне залучення європейських країн до підтримки України.
Однак останні події показують, що навіть у самих країнах Балтії зростає занепокоєння перспективою прямого конфлікту з росією.
Ще навесні Таллінн негативно відреагував на заяви Володимира Зеленського про можливий напад рф на Естонію. А після інцидентів із дронами балтійські країни почали дедалі активніше закликати Україну не допускати порушення їхнього повітряного простору.
«Одне діло — говорити про загрозу росії в межах політичної риторики, і зовсім інше — наблизитися до реального ризику ядерного конфлікту».
Чи справді існує ризик війни рф та Європи
Експерти нагадують: пряме зіткнення між росією та країнами Європи можливе лише за кількох умов.
Серед них:
- впевненість кремля у невтручанні США;
- готовність рф до ядерного шантажу або застосування ядерної зброї;
- дії Європи, які москва сприйме як пряму участь у війні.
Наразі жодна з цих умов повністю не реалізована. Водночас риторика сторін стає дедалі жорсткішою, а будь-які інциденти з дронами лише підсилюють напругу.
У Європі та росії існують сили, які закликають до більш жорсткого протистояння, навіть попри ризик масштабної війни. Поки вони не визначають ключові рішення, однак їхній вплив поступово зростає.
На думку багатьох аналітиків, мінімізувати ризик прямого конфлікту між росією та Європою можна лише одним способом — завершенням війни в Україні.