США запровадили нові мита в розмірі 10–12,5% на імпорт товарів із понад 80 країн. Адміністрація Дональда Трампа пояснює рішення боротьбою з примусовою працею, однак нові тарифи фактично замінили попередні глобальні збори, скасовані Верховним судом.
Які мита запровадили США
Опівночі 25 липня у США почали діяти нові глобальні тарифи на імпорт. Ставки становлять 10% або 12,5% залежно від торговельної політики конкретної країни та дотримання нею обмежень щодо товарів, виготовлених із використанням примусової праці.
За оцінками американської сторони, новий режим охоплює 99,4% імпорту до Сполучених Штатів. Формально мита поширюються приблизно на 60 економік, однак через торговельні блоки та залежні території під їхню дію потрапляють товари з понад 80 країн.
Для держав, які мають законодавчу заборону на імпорт продукції, виготовленої примусовою працею, але, на думку Вашингтона, недостатньо її виконують, встановили ставку 10%. Для країн без таких обмежень діятиме тариф 12,5%.
Як рішення Верховного суду змінило план Трампа
Нові мита фактично замінили тимчасовий 10-відсотковий тариф, термін дії якого завершився 24 липня. Його запровадили після того, як у лютому 2026 року Верховний суд США визнав незаконними глобальні тарифи Дональда Трампа, введені на підставі закону про надзвичайні економічні повноваження.
Попередня система передбачала мита від 10% до 50% майже для всіх торговельних партнерів США. Суд вирішив, що президент перевищив надані йому Конгресом повноваження, після чого американській владі довелося повертати імпортерам частину зібраних коштів.
Тимчасовий тариф у 10% адміністрація встановила на 150 днів, використовуючи інший розділ торговельного законодавства. Тепер Білий дім перейшов до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року, який раніше застосовували проти Китаю та який вважається стійкішим до судових оскаржень.
Чому Білий дім згадав примусову працю
Офіційним приводом для запровадження тарифів стала недостатня боротьба інших держав із примусовою працею у виробничих ланцюгах. Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що американська заборона на такі товари діє майже століття, тому аналогічних кроків очікують і від партнерів.
«Сполучені Штати майже століття мають заборону на імпорт товарів, виготовлених примусовою працею, і суворо її дотримуються. Настав час нашим торговельним партнерам зробити те саме».
Критики вважають таке обґрунтування приводом для відновлення тарифної системи Трампа під іншою назвою. Вони звертають увагу, що однакові ставки застосовуються до країн із суттєво різними трудовими стандартами.
Сенатор-демократ Рон Вайден назвав рішення спробою повернути тарифи, які вже були визнані незаконними. На його думку, нові збори не поліпшать становище працівників, але підтримуватимуть високі ціни у США.
«Це відверта спроба відродити незаконні глобальні тарифи Трампа під іншою назвою».
Які країни потрапили під нові тарифи
До переліку найбільших торговельних партнерів, на яких поширюються нові збори, входять Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Мексика, Індія, Китай, Японія, Південна Корея, Швейцарія, Бразилія та Австралія.
Імпорт з ЄС і Тайваню обкладатиметься митом не вище 10%. Для товарів із Японії, Південної Кореї та Швейцарії діятиме максимальна ставка 12,5%, передбачена торговельними домовленостями зі США.
Водночас нові мита не поширюються на частину стратегічно важливих товарів. Серед винятків — нафта, природний газ, добрива, деякі продукти харчування, а також товари з Канади та Мексики, які відповідають вимогам північноамериканської торговельної угоди.
Сталь, алюміній, автомобілі та окремі промислові товари також не включені до нового режиму, оскільки на них уже діють окремі американські тарифи, запроваджені з міркувань національної безпеки.
Що буде з бізнесом і цінами
Для американських компаній нове рішення не стало несподіванкою. Чимало імпортерів заздалегідь збільшили постачання, намагаючись завезти товари до набуття тарифами чинності.
Оскільки нові ставки лише незначно відрізняються від попереднього 10-відсоткового тарифу, миттєвого різкого стрибка середньої вартості імпорту може не відбутися. Однак бізнес попереджає, що додаткові витрати поступово перекладатимуться на покупців.
Найбільше можуть подорожчати одяг, взуття, електроніка, автомобілі, будівельні матеріали, продукти та напої. Лише в червні 2026 року взуття у США подорожчало на 4,1% порівняно з попереднім роком, а дитяче — на 4,7%.
«Ми не бачимо на ринку нічого, що зараз підштовхувало б ціни до зниження, і це викликає занепокоєння».
Представники роздрібної торгівлі наголошують, що підвищені тарифи означають більші витрати для підприємців і, відповідно, вищі ціни для споживачів. Вони закликають Білий дім домовлятися про зниження торговельних бар’єрів, а не створювати нові.
Чому торговельна війна може посилитися
Запровадження тарифів стало лише першим етапом нової торговельної політики Трампа. Адміністрація США вже проводить розслідування щодо надлишкових виробничих потужностей у 16 великих економіках, серед яких Китай, ЄС, Японія, Південна Корея, Мексика та В’єтнам.
Вашингтон також вивчає можливі порушення інтелектуальної власності та готує додатковий захист стратегічних галузей — виробництва напівпровідників, робототехніки й промислового обладнання. Джеймісон Грір наголосив, що юридичні інструменти змінилися, але загальна торговельна стратегія адміністрації залишилася незмінною.
«Конкретні повноваження, які використовує ця адміністрація, змінилися, але торгова стратегія не змінилася».
За попередньою моделлю глобальні тарифи принесли бюджету США близько 166 мільярдів доларів. Ще 31 мільярд доларів нарахували завдяки тимчасовим зборам, однак частину коштів доведеться повернути імпортерам через судові рішення.
Нові тарифи дозволять компенсувати менш ніж 60% втрачених надходжень. Водночас торговельні партнери США вже критикують рішення, а бізнес готується до подальшого посилення митного протистояння та нових вимог з боку Вашингтона.