Гречка різко подорожчала: чому українці скуповують крупу і чи буде дефіцит
Середня ціна гречки в Україні наприкінці квітня піднялася до 75,05 грн за кілограм проти 53,75 грн у березні. На тлі цього частина покупців почала брати крупу про запас, однак підстав говорити про дефіцит наразі немає.
Чому зросла ціна
Стрибок вартості гречки пояснюється не лише врожаєм, а й реакцією самих споживачів. Після повідомлень про менші обсяги виробництва частина українців починає скуповувати крупу наперед, і це підштовхує ціни ще вище.
Наприкінці квітня середня ціна сягнула 75,05 грн за кілограм. Для порівняння, у березні вона трималася на рівні близько 53,75 грн.
«Люди, прочитавши інформацію про менший урожай, заходять до магазину, бачать ще відносно невисоку ціну й купують гречку про запас. На тлі такого ажіотажу запаси крупи у ритейлерів швидко скорочуються, тому вони частіше звертаються до аграріїв. Аграрії бачать підвищений попит і починають піднімати ціну. Тобто фактично саме ажіотаж на ринку провокує зростання цін», — пояснила Оксана Руженкова.
Чи є загроза дефіциту
Попри подорожчання, ринок не демонструє ознак критичного браку гречки. Довоєнне внутрішнє споживання оцінювалося приблизно у 90 тис. тонн на рік, а тепер воно фактично нижче через скорочення кількості населення.
У 2025 році в Україні зібрали 82,7 тис. тонн гречки. Це менше за довоєнний рівень споживання, але різниця не виглядає критичною, зважаючи на перехідні запаси попередніх сезонів і тривалий термін зберігання крупи — до трьох років.
Для порівняння, у 2021 році врожай становив 106 тис. тонн, у 2022-му — 147,7 тис. тонн, а у 2023-му — майже 208 тис. тонн. Саме надлишок виробництва в попередні роки частково підтримує нинішню стабільність.
Частина покупців також переходить на дешевші альтернативи, зокрема булгур або кускус. Це допомагає вирівнювати попит і зменшує тиск на полиці магазинів.
Що відбувається з посівами
Площі під гречкою в Україні скоротилися. У 2025 році аграрії засіяли близько 30 тис. гектарів, що приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
На результат додатково вплинула погода: прохолодне й дощове літо знизило ефективність вирощування. Середня врожайність становила 13,9 ц/га проти 14,7 ц/га у попередньому сезоні.
У підсумку валовий збір гречки скоротився майже на 38%. Якщо у 2026 році площі посівів становитимуть близько 56,8 тис. гектарів, а врожайність — 13,7 ц/га, виробництво може скласти близько 78 тис. тонн.
За такого сценарію потенційний розрив між виробництвом і внутрішнім споживанням може сягнути близько 12 тис. тонн. Це не виглядає критичним за наявності запасів, але здатне підтримувати тиск на ціни.
«Тобто нинішні ціни на продукти можуть зрости на 10–14% восени, якщо паливну кризу не буде врегульовано», — зазначила експертка.
Чому аграрії не роблять ставку на гречку
Для фермерів гречка залишається менш привабливою культурою, ніж пшениця чи інші експортно орієнтовані зернові та олійні. Причина проста: з тієї самої площі вона дає менше продукції, а рентабельність обмежена.
На собівартість також тисне дорожче пальне, оскільки саме воно визначає витрати на роботу техніки. Якщо паливний ринок не стабілізується, продовольча інфляція може посилитися не лише для круп, а й для інших продуктів.
Окремий виклик для агросектору — втрата понад мільйона гектарів сільськогосподарських земель через війну, окупацію та мінування. Йдеться не тільки про площі, а й про руйнування звичної аграрної спеціалізації регіонів, що б’є по всьому продовольчому ринку.
Водночас дешевші овочі та окремі сезонні продукти поки що частково пом’якшують загальну ситуацію з цінами для споживачів.