Росія використовує питання військовополонених як інструмент тиску та пропаганди, а не як гуманітарне зобов’язання. Саме це є головною причиною затримок у процесі обміну, заявили в ГУР.
Головна причина затримок
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов пояснив, що ключова проблема полягає у відсутності у Росії реальної мотивації повертати своїх громадян і звільняти українських полонених.
«Мотивація — не врятувати та повернути своїх громадян, а використовувати питання військовополонених для просування своїх наративів і тиску на Україну».
Андрій Юсов
Полонені як інструмент тиску
За словами представника ГУР, російська сторона розглядає тему полонених як політичний і інформаційний ресурс.
Йдеться не лише про військових, а й про цивільних, зокрема жінок, тяжкопоранених і тяжкохворих, яких також утримують у полоні.
Це дозволяє Кремлю формувати потрібні інформаційні наративи та впливати на переговорний процес.
Порушення міжнародного права
Юсов наголосив, що за умови дотримання норм міжнародного гуманітарного права проблем із поверненням полонених не виникало б.
Зокрема, йдеться про положення Женевських конвенцій, які регулюють поводження з військовополоненими.
«Якщо держава дотримується міжнародних зобов’язань, жодних проблем із поверненням військовополонених бути не повинно. Але ми маємо справу з Росією».
Андрій Юсов
У ГУР підкреслюють, що Україна продовжує працювати над поверненням своїх громадян, попри системні порушення з боку держави-агресора.
Затримки в обмінах полоненими пов’язані не з технічними труднощами, а з політичною позицією РФ, яка використовує цей процес як інструмент тиску.