Український військовий поділився особистою історією про два місяці на передовій, постійні обстріли, адаптацію до війни та складну евакуацію поранених побратимів із бойових позицій.
Боєць полку «Скеля» згадує, що перші тижні на позиціях стали найважчими психологічно. Підрозділ перебував під постійними обстрілами, а військовим доводилося буквально звикати до звуків війни — мінометів, КАБів та дронів противника.
«...наша робота була сидіти контролювати рух аби ніхто попри нас не пройшов... збоку з міном прилітали з каба недалеко прилітали привикали до звуків потім зрозуміли що де як летить...»
За словами військового, з часом бійці навчилися розпізнавати напрямок та тип загрози буквально за звуком. Саме дисципліна, постійний контроль сектору та взаємна підтримка допомогли групі утримувати позиції впродовж двох місяців.
Велику роль відігравала радіокомунікація. Підрозділ постійно координував свої дії через рацію, контролюючи пересування противника та ситуацію навколо позицій.
Найскладнішим етапом стала евакуація з бойової зони. За наказом група мала вивести одного пораненого бійця, однак дорогою до них приєднався ще один військовий із важкими травмами.
Поранених розмістили між здоровими бійцями. Один військовий рухався попереду групи та контролював маршрут, інший ішов позаду. Через поранення побратимів просування було дуже повільним — один мав травмовані око та руку, інший — руку й ногу.
Попри втому, ризик обстрілів і постійну загрозу дронів, група змогла організовано залишити позиції та вивести поранених у безпечну зону.
Підтримайте українських захисників та підпишіться на офіційний YouTube-канал полку «Скеля»: youtube.com/@skala_ukraine