Український військовий поділився спогадами про два місяці безперервного перебування на бойових позиціях. У центрі його розповіді — складна логістика, постійні обстріли та психологічне виснаження через невідомість ротації.
Боєць полку «Скеля» згадує, що вихід на позицію був одним із найнебезпечніших етапів. Через постійну загрозу мінометних ударів і складний маршрут дорога займала багато годин.
«...вийшли в 4 ранку і до позиції дойшли десь 11:30–12:00... в основном вони мінометки літали як над нами, свист міни чуть дуже-дуже добре...»
За словами військового, перші дні на позиції бійці мають мінімальний запас провізії та спорядження. Надалі доставлення їжі, води та необхідних речей відбувається за допомогою важких дронів. Саме такі безпілотники щодня або через день скидали посилки для групи.
Окремо військовий наголосив на небезпеці таких доставок. Будь-який необережний рух чи помилка могли демаскувати позицію перед противником. Попри це, забезпечення продовжувалося навіть під високим ризиком.
Боєць також описав психологічний стан під час тривалого перебування на передовій. Якщо перший місяць минав швидко через постійну напругу та бойову роботу, то другий починав тягнутися значно довше.
Найважчим фактором, за його словами, була невідомість щодо ротації. Військові постійно чекали команди на вихід із позицій, однак не знали, чи це станеться завтра, через кілька днів або ще пізніше.
Попри складні умови, боєць із вдячністю згадує побратимів та тих, хто забезпечував логістику й підтримував групу в найнебезпечніші моменти.
Підтримайте українських захисників та підпишіться на офіційний YouTube-канал полку «Скеля»: youtube.com/@skala_ukraine