Неучасть Росії у планах Ізраїлю та США щодо Ірану
За інформацією РБК-Україна з посиланням на Bloomberg, президент Росії Володимир Путін був поінформований про наміри Ізраїлю та США щодо проведення операцій в Ірані, однак не вжив жодних заходів для підтримки свого союзника.
Передача інформації та реакція Москви
Згідно з даними видання, ізраїльські представники попереджали російських чиновників про серйозність своїх намірів стосовно Ірану за кілька тижнів до початку операції. Це, на думку джерел, пояснює, чому Москва обмежилася лише словесною критикою, не зробивши нічого для захисту Тегерана.
Обмеження Росії у допомозі Ірану
Росія має обмежені важелі впливу на цю ситуацію. Хоча у січні 2025 року Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали в Москве пакт про стратегічне співробітництво, він не містить положення про взаємну оборону, як це є в угоді з Північною Кореєю.
Путін зазначав, що після атаки Ізраїлю на ядерні об'єкти Ірану в червні минулого року Тегеран не звертався до Москви за військовою допомогою. Крім того, Росія не має достатньої кількості військових ресурсів через:
- тривалу війну в Україні, яка виснажила запаси озброєнь;
- поразку іранських систем ППО С-300 під час атак США та Ізраїлю, що позначилося на репутації російської зброї.
Розрахунки Кремля
Путін також прагне налагодження нормальних відносин зі США, щоб досягти своїх стратегічних цілей в Україні, тому уникає прямих звинувачень на адресу Трампа. Це ще одна ймовірна причина, чому Росія не стала на захист Ірану.
Переваги та ризики для Росії
Війна на Близькому Сході може бути вигідною для Путіна з кількох причин:
- Удари США по суверенній державі без санкції ООН слугують аргументом для виправдання агресії Москви проти України. Кремль порівнює дії Вашингтона в Ірані з власними діями в Україні.
- Конфлікт у регіоні відволікає увагу Заходу і перерасподіляє ресурси, зокрема ракети американського виробництва тепер віддаються перевага Близькому Сходу, а не Києву.
- Підвищення напруги навколо Ірану сприяє зростанню цін на нафту, що дозволяє Росії, незважаючи на санкції, залишатися великим експортером нафти і поповнювати військовий бюджет через кожен долар зростання цін.