Артилерійський дивізіон 425-го ОШП «Скеля» щодня працює під загрозою російських FPV-дронів, змінює позиції, прикриває піхоту та знищує живу силу, техніку, укриття, логістику й командні пункти противника.
Артилерія, на яку полюють з неба
Поки ворог намагається вполювати їх з неба, вони продовжують працювати по цілях на землі. Артилерійський дивізіон 425-го окремого штурмового полку «Скеля» щодня виконує бойові завдання під постійною загрозою ударів російських БПЛА.
Для артилеристів це вже не просто робота з гарматою. Це постійний рух, маскування, зміна позицій, очікування команди, швидкий вихід на вогневу і так само швидкий відхід. Противник шукає їх дронами, намагається виявити техніку, екіпажі та маршрути пересування. Але дивізіон продовжує працювати.
На рахунку артилеристів «Скелі» — тисячі знищених і уражених цілей. Це жива сила противника, техніка, укриття, вогневі засоби, логістичні вузли, командні пункти та позиції операторів дронів. Кожен постріл тут не випадковість, а результат злагодженої роботи розвідки, операторів БПЛА, командирів і артилерійських розрахунків.
Саме артилерія часто визначає, чи зможе піхота просунутися вперед, втримати позицію або вийти з-під тиску. Поки російські окупанти шукають гармати з повітря, артилеристи «Скелі» продовжують бити точно в ціль.
Як «Скеля» готує шлях для штурмовиків
Головна роль артилерії у штурмових діях — зробити так, щоб піхота не заходила у непідготовлений район. Перед роботою штурмових груп артилерія має максимально послабити противника: вибити його з укриттів, знищити вогневі точки, подавити спостереження та порушити логістику.
«Наш дивізіон ставить ціль — це саме основне — підготувати саме той район, де будуть діяти наші штурмові підрозділи, підготувати там, нанести максимальне ураження противнику, щоб нашим штурмовим підрозділам було легше проводити свої дії».
У сучасній війні артилерія працює не лише по великих скупченнях живої сили. Важливими цілями стають склади, бліндажі, логістичні хаби, техніка, мінометні позиції, артилерія противника і все, що допомагає росіянам тримати фронт.
Окреме значення має боротьба з операторами дронів. Якщо вдається знищити або вивести з ладу обладнання ворожих пілотів, це напряму знижує ризики для піхоти, евакуаційних груп, логістики та самих артилерійських розрахунків.
Артилеристи працюють і тоді, коли треба зупинити контратаку. Якщо російська піхота виходить з укриттів або намагається просунутися вперед, саме вогонь артилерії може зірвати цей рух.
«Стріляємо, коли потрібно допомогти відбити наступ, і ми можемо працювати по їхній російській артилерії, щоб вони не висовували свого носа... також можемо, якщо вони наступають, бити вже по їхній піхоті, яка висовується з укриття».
M109 A5, M777 і «Гради»: чим працюють артилеристи
У роботі артилерійського дивізіону «Скелі» використовуються різні системи — від самохідних гаубиць M109 A5 до причіпних M777 та реактивних систем залпового вогню типу «Град». Кожна система має свою роль, свої переваги і свої завдання.
Західні артилерійські системи бійці цінують за точність, дальність і вогневу потужність. Водночас будь-яка техніка на фронті потребує грамотного обслуговування, швидкої роботи екіпажу та постійної уваги до безпеки.
Через активність російських FPV-дронів особливе значення має захист особового складу. Броньовані автомобілі, маскувальні сітки, укриття, правильно обрані маршрути та дисципліна руху можуть врятувати життя. У нинішніх умовах навіть кілька хвилин на відкритій позиції можуть стати критичними.
- артилерія готує райони для дій штурмових груп;
- знищує живу силу, техніку, укриття і логістику противника;
- веде контрбатарейну боротьбу проти російської артилерії;
- прикриває піхоту під час наступу та оборони;
- працює під постійною загрозою FPV-дронів і змушена швидко змінювати позиції.
Швидкість у цій роботі вирішує дуже багато. Час від коригування до пострілу може вимірюватися десятками секунд. Якщо розвідка побачила ціль, оператори передали координати, а розрахунок відпрацював злагоджено, противник часто не встигає змінити позицію.
Чому головна сила — це люди
Попри техніку, калібри і дальність, головною цінністю на фронті залишаються підготовлені люди. Саме від них залежить, чи буде постріл точним, чи встигне екіпаж змінити позицію, чи зможе підрозділ зберегти темп роботи навіть після кількох важких днів.
Бійці артилерійського дивізіону «Скелі» говорять про командну роботу як про основу результату. Тут немає «другорядних» ролей. Розвідка має знайти ціль, оператори БПЛА — підтвердити її, командири — ухвалити рішення, розрахунок — відпрацювати швидко і точно, водії — вчасно вивести техніку з небезпечної зони.
Психологічна стійкість теж стає частиною бойової роботи. Постійна загроза з повітря, полювання дронів, удари у відповідь, необхідність працювати під тиском — усе це виснажує. Але артилеристи продовжують виконувати завдання, бо розуміють: за їхньою роботою стоїть життя піхоти.
Коли передові підрозділи знають, що артилерія поруч і готова відпрацювати, це дає впевненість. Солдати на позиціях розуміють: якщо противник піде вперед, його зустрінуть не лише стрілецькою зброєю, а й точним вогнем.
Перемир’я, ризики і головний висновок
У матеріалі також порушується питання можливого перемир’я. Для військових на фронті це не абстрактна політична тема, а питання безпеки. Будь-яка пауза може бути використана російськими окупантами для накопичення сил, підготовки нових атак, поповнення боєприпасів і перегрупування.
Саме тому бійці наголошують: ворога не можна недооцінювати. Якщо противник отримує час, він використовує його не для миру, а для підготовки до наступного удару. І це треба враховувати в обороні, плануванні та підтримці війська.
Артилерія «Скелі» — це не лише гармати і снаряди. Це система, де кожен елемент працює на результат. Це люди, які під дронами і в постійному ризику продовжують прикривати піхоту, нищити противника і тримати темп війни.
Поки ворог полює на них з неба, вони працюють по землі. І кожен точний постріл — це ще один крок до того, щоб українська піхота мала більше шансів вижити, виконати завдання і повернутися до своїх.