На одному з найгарячіших напрямків фронту артилеристи механізованих бригад отримують лише по два снаряди на гармату на тиждень. За цим катастрофічним показником стоїть системний провал: Агенція оборонних закупівель (АОЗ) станом на кінець квітня 2026 року не уклала жодного контракту на далекобійні 155-мм боєприпаси — попри бюджет, затверджений ще у грудні 2025-го, і чіткий пріоритет Генерального штабу.
Два снаряди на тиждень: що відбувається на передовій
Картину з передової описала журналіст-волонтер, яка нещодавно повернулась з відрядження: на одній із позицій механізованої бригади на чутливому напрямку артилеристи отримували по два снаряди на гармату на тиждень. Це не виняток — це симптом системної кризи. За даними Генерального штабу, артилерія забезпечує до 40% вогневого ураження ворога. Сучасний бій будується на чотирьох компонентах: дрони, артилерія, наземні роботизовані комплекси (НРК) та бронетехніка. Без достатньої кількості снарядів ця система руйнується, а дрони не здатні повноцінно компенсувати потужність артилерійського удару.
АОЗ без контрактів: бюрократія чи «підкилимні інтриги»
Державний бюджет на 2026 рік прийнятий Верховною Радою у грудні 2025-го. У січні 2026-го Генеральний штаб і Міністерство оборони провели планування закупівель із визначенням пріоритету — далекобійні постріли 155 мм. Однак станом на 29 квітня АОЗ не уклала жодного контракту. Компанія «Українська бронетехніка» (входить до NAUDI) публічно заявила, що таке затягування «можна пояснити лише підкилимними інтригами з відбору "правильних" постачальників». Примітно, що АОЗ, намагаючись спростувати звинувачення, фактично підтвердила відсутність укладених угод.
Провал постачань: цифри і факти
«Українська бронетехніка» наводить конкретні дані, які ілюструють масштаб проблеми:
- У 2025 році рівень виконання контрактів з поставки 155-мм пострілів — менш як 50%.
- Загалом по боєприпасах різних калібрів у різні Calendar-періоди виконання становить 30–50%.
- У 2024 році 30% замовлення на далекобійні 155-мм було законтрактовано з «Українською бронетехнікою» — виконано 100%. Водночас 46% угод з іншими постачальниками не виконані досі.
- Річна потреба ЗСУ у 155-мм снарядах — близько 2,4 млн штук (від 200 тис. на місяць).
Компанія наголошує: вона придбала ліцензію на виробництво пострілів 155 мм (та 105 мм) у чеської Czechoslovak Group (CSG) і готова постачати боєприпаси — але контракту немає.
Що відповіли в АОЗ
Голова АОЗ Арман Жумаділов заявив, що процедура закупівлі «наразі триває» і жодного «остаточного рішення щодо визначення контрагента не ухвалено». Відомство також ініціювало службове розслідування, кваліфікувавши публічні заяви виробника як «ризики розголошення інформації» і «спроби впливу на результати закупівлі».
«Це контракт, який необхідно готувати. Підхід "Там проблема, давайте всі разом натиснемо на агенцію" — не спрацює. Ми рухаємось дуже швидко».
— Арман Жумаділов, голова АОЗ
Критики, однак, зауважують: чотири місяці після затвердження бюджету і пріоритету Генштабу — це не «підготовка контракту», а системне гальмування.
Контекст: БПЛА vs артилерія — два різних світи
Показовий контраст: сфера безпілотників розвивається стрімко завдяки прозорим закупівельним платформам — Brave1 та DOT-Chain Defence. Бригади можуть самостійно і швидко замовляти необхідні БПЛА. В артилерії — системна інерція, непрозорий відбір постачальників і щорічне повторення одних і тих самих помилок. Раніше, у січні 2025 року, тодішній міністр оборони Рустем Умєров звільнив керівницю АОЗ Марину Безрукову саме через невиконання постачань, зауваження Генштабу щодо неякісного планування та необґрунтоване перенесення графіків. Ситуація, схоже, повторюється.
Якщо АОЗ не укладе контракти на 155-мм боєприпаси найближчим часом, Сили оборони ризикують увійти в літо 2026 року з критично порожніми складами. Мільярди гривень будуть знову «заморожені» у невиконаних угодах, а артилеристи на передовій продовжуватимуть отримувати по два снаряди на тиждень.