Урядовий проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки викликав критику через відсутність низки євроінтеграційних положень. За словами голови антикорупційного комітету Ради Анастасії Радіної, з документа прибрали норми щодо посилення незалежності САП, конкурсів у ДБР та процедури призначення генпрокурора.
Що зникло з урядового проєкту
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна заявила, що урядовий проєкт Антикорупційної стратегії не містить низки положень, які раніше обговорювалися в контексті євроінтеграційних зобов’язань України.
«В урядовому проєкті Антикорупційної стратегії відсутні ключові реформи, необхідні для переговорів про вступ України до ЄС», — заявила Анастасія Радіна.
За її словами, у документ не включили реформу процедури призначення генерального прокурора, незалежний конкурс на посаду керівника ДБР, а також розширення повноважень САП для проведення окремих процесуальних дій без погодження з генпрокурором.
Чому це пов’язують із вимогами ЄС
Радіна стверджує, що ці положення були частиною домовленостей, пов’язаних із європейським треком України. Йдеться про вимоги, які мали посилити незалежність антикорупційної інфраструктури та змінити кадрові процедури в окремих правоохоронних органах.
НАЗК раніше повідомляло, що до Верховної Ради подано два проєкти Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки: один від Кабміну, інший — від голови антикорупційного комітету Ради.
Що означає суперечка навколо НАБУ і САП
Суперечка навколо документа фактично стала частиною ширшої дискусії про баланс впливу між Офісом генпрокурора, ДБР, НАБУ і САП. Прихильники жорсткіших змін вважають, що без незалежних конкурсів і посилення САП антикорупційна система залишатиметься вразливою до політичного впливу.
Водночас урядовий варіант стратегії тепер може стати предметом гострих парламентських дискусій, адже саме від змісту цього документа залежатиме, як Україна виконуватиме частину антикорупційних зобов’язань перед ЄС.