Коротко: Колишній журналіст і військовий Олексій Братущак пояснив, як полк «Скеля» виріс із невеликого підрозділу, чому його часто залучають на найгарячіших напрямках та як у самому полку реагують на звинувачення у «м’ясних штурмах».
Як «Скеля» виросла до великого підрозділу
425 ошп «Скеля» за останній час став одним із найпомітніших штурмових підрозділів у Сухопутних військах. За словами Олексія Братущака, кількість особового складу визначає не сам полк, а штатна структура, яку затверджує вище командування.
«Не ми самі визначаємо, скільки в нас має бути людей».
Братущак пояснює: у 2025 році «Скеля» ще проходила масштабування від батальйону до полку, тому йшлося не лише про поповнення втрат, а про комплектування нової структури.
Кого беруть до полку та як готують бійців
Одна з особливостей «Скелі», за словами Братущака, полягає в тому, що підрозділ бере багатьох мобілізованих, від яких інші частини можуть відмовлятися через стан здоров’я, залежності або слабку фізичну форму.
Водночас у полку стверджують, що таких людей не кидають одразу на завдання. Спершу з ними працюють, проводять підготовку, а в окремих випадках — реабілітацію.
«Ми їм допомагаємо повернутися до життя».
Кістяк «Скелі», як пояснює Братущак, складають добровольці, які прийшли ще у 2022 році. Частина колишніх штурмовиків нині вже обіймає командирські посади.
Що кажуть про штурми біля Покровська і Куп’янська
Окремо Братущак прокоментував резонансні механізовані дії «Скелі» біля Покровська та Куп’янська. Він наполягає, що застосування техніки не можна автоматично називати помилкою, адже в окремих операціях саме швидкість і броня давали результат.
За його словами, біля Покровська завданням було швидко зайти до важливої точки та посилити присутність у промзоні. Братущак підкреслює, що Покровськ є частиною важливого міського оборонного поясу, а після міста починається місцевість, де оборонятися значно важче.
«Якщо є хоч якась користь від техніки на фронті, її треба застосовувати».
Щодо Куп’янська він зазначив, що «Скеля» діяла не самостійно, а в оперативному підпорядкуванні іншого угруповання, виконуючи бойові накази та розпорядження.
Чому полк називають «м’ясним» і що відповідає Братущак
Братущак відкидає ярлик «м’ясного полку». Він визнає, що через постійні штурмові дії підрозділ зазнає втрат, але вважає, що навколо «Скелі» сформувався однобокий і часто несправедливий інформаційний образ.
«Ми – ніякий не “м’ясний полк”».
За його словами, підрозділ довго майже не займався публічними комунікаціями, тому став зручною мішенню для чуток, критики та інформаційних атак. Саме тому командування вирішило активніше пояснювати свою позицію публічно.
Що відомо про скарги військових
Братущак також прокоментував інформацію про значну кількість скарг на «Скелю». Він пояснює це масштабом підрозділу та стверджує, що полк співпрацює з військовим омбудсманом і не закривається від перевірок.
За його словами, командування не має наміру «відмазувати» винних, якщо є звернення, скарга або підстави для розслідування.
«Є звернення, є скарга, є розслідування – по всьому повне сприяння».
У підсумку Братущак намагається показати «Скелю» не як підрозділ із гучним скандальним іміджем, а як великий бойовий організм, який постійно працює на різних ділянках фронту, бере на себе складні задачі та водночас стикається з внутрішніми проблемами, характерними для великої військової структури.
Джерело: Українська правда