У Канаді 11-річний хлопчик помер від сказу після контакту з кажаном, хоча на його тілі не було помітних слідів укусу чи подряпин. Лікарі наголошують: будь-який прямий контакт із кажаном потребує негайного звернення по медичну допомогу.
Що сталося з дитиною
Випадок стався в Канаді з 11-річним хлопчиком, який заразився сказом після контакту з кажаном. Історію опублікував Журнал Канадської медичної асоціації — CMAJ, щоб попередити інші родини про небезпеку навіть тоді, коли укусу не видно.
Улітку 2024 року хлопчик разом із сім’єю відпочивав у котеджі на півночі провінції Онтаріо. Одного ранку він прокинувся й побачив кажана, який лежав у нього на носі та роті.
Батько швидко прибрав тварину з обличчя сина, упіймав її в каструлю та випустив надвір. На той момент родина не припускала, що такий контакт може призвести до зараження.
Чому родина не звернулася одразу
На тілі дитини не було помітних слідів укусу або подряпин, тому батьки не звернулися по допомогу одразу після інциденту.
Лише через 19 днів після контакту з кажаном хлопчика доправили до відділення невідкладної допомоги. У нього з’явилися блювання, поколювання та оніміння обличчя.
Під час обстеження лікарі встановили зараження сказом, хоча характерних видимих пошкоджень шкіри так і не виявили. Врятувати дитину не вдалося. За даними клініки Mayo, після появи клінічних симптомів сказ майже завжди має смертельний перебіг.
Що радять лікарі після контакту з кажаном
Медики наголошують: будь-який прямий контакт людини з кажаном є підставою для негайної консультації з лікарями, навіть якщо укусу чи подряпини не видно.
«Будь-який прямий контакт людини з кажаном, навіть за відсутності видимого укусу чи подряпини, є приводом для проведення постконтактної профілактики сказу (PEP) та обговорення цього питання з органами охорони здоров’я», — наголосив дитячий інфекціоніст Дитячої лікарні Макмастера доктор Браян Хаммель.
PEP, або постконтактна профілактика, — це комплекс невідкладних заходів, який, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, може запобігти розвитку сказу після можливого зараження.
Доктор Хаммель також пояснив, що цей випадок медики вирішили використати для поширення знань про ризики сказу та важливість своєчасної реакції.
«Для нас і для родини було важливо скористатися випадком, щоб винести з нього корисний досвід і уроки, які допоможуть поширити обізнаність і розуміння інфекції сказу та пов’язаних із нею ризиків», — зазначив доктор Браян Хаммель.
Фахівці радять не чекати появи симптомів, якщо після контакту з кажаном є хоча б мінімальна підозра на ризик зараження. Саме швидке звернення по постконтактну профілактику може врятувати життя.